Вишгородський районний суд Київської області

31 серпня 2017, 14:06

Узагальнення практики розгляду Вишгородським районним судом Київської області справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил використання об’єктів тваринного світу (стаття 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

за 2016 рік

Дане узагальнення проведено на виконання плану роботи суду на 2017 рік. Мета якого полягає у аналізі проблемних питань, які виникали у суду під час розгляду даної категорії справ про адміністративне правопорушення та аналізі практики розгляду судом такої категорії справ. Додатково, узагальненням підлягає виявлення порушень при складанні протоколів уповноваженими на те особами.

При надходженні справ про адміністративні правопорушення за ст. 85 КУпАП, суд першочергово з’ясовував наявність підстав належності складеного протоколу вимогам ст.ст. 256, 278 КУпАП. В разі ж, виявлення невідповідностей в повній мірі вимогам закону, суд ухвалював постанову про повернення такого матеріалу.

Так, аналізом показників надходження та розгляду узагальнюючої категорії справ виявлено, що в період 2016 року суд повернув 12 адміністративних матеріалів, з них 4 підлягали поверненню для належного оформлення.

В справах № 363/2685/16-п та № 363/2686/16-п суд повернув адміністративні матеріали Управлінню охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській для належного оформлення з підстав не в повній мірі відповідності складених протоколів вимогам ст. 256 КУпАП, а саме не зазначення в протоколі документу, що засвідчує особу, яка притягувалась до відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

За обставин не повного зазначення адреси проживання особи, щодо якої підлягав складенню протокол за ч. 4 ст. 85 КУпАП, суд був позбавлений можливості повідомлення (виклику) такої особи на слухання справи, в зв’язку з чим адміністративний матеріал № 363/2717/16-п підлягав поверненню для належного оформлення.

Вимоги ст. 255 КУпАП встановлюють коло посадових осіб відповідних органів, які наділені повноваженнями для складання протоколів при виявленні порушень правил використання об’єктів тваринного світу. Так, за вказаною нормою закону поліція не входить до такого кола та не наділена такими повноваженнями.

З вказаних підстав, адміністративний матеріал № 363/4354/15-п суд неодноразово направляв на дооформлення до Вишгородського відділу Національної поліції в Київській області, постановами від 11.11.2015 року та 06.01.2016 року, в зв’язку з порушеннями вимог ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення передбачені цим Кодексом настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 253 КУпАП визначено, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства.

При аналізі відповідності складу адміністративного правопорушення ст. 85 КУпАП, суд розмежовував та виявляв порушення фактів складання протоколів про адміністративні правопорушення замість обвинувальних актів. Так, зокрема суд виходив з аналізу способу лову, кількості виловленого та розміру заподіяних збитків особою правопорушником. В разі вбачання приналежності протоколів ст. 253 КУпАП, суд направляв останні до Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури з підстав виявлення ознак кримінального правопорушення передбаченого ст. 249 КК України.

Так, адміністративні матеріали № 363/456/16-п, № 363/1616/16-п, № 363/3486/16-п, № 363/3784/16-п, № 363/3788/16-п, № 363/4345/16-п та № 363/4469/16-п судом підлягали направленню прокурору Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, а провадження по справам підлягали закриттю у відповідність вимогам ст. 284 КУпАП.

При підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, суд на виконання приписів ст. 278 КУпАП вирішує, зокрема питання належності розгляду справи компетенції саме суду певного району.

Так, в період 2016 року узагальненням виявлено єдиний випадок направлення адміністративного матеріалу на розгляд іншому суду у відповідність до ч. 1 ст. 276 КУпАП у справі № 363/4471/16-п (місце вчинення адміністративного правопорушення було Канівське водосховище в районі села Григорівка, що розташоване в Черкаській області, Канівському районі), з підстав чого матеріал підлягав направленню саме до Канівського міськрайонного суду Черкаської області, для розгляду по територіальності.

Аналізуючи показники розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 85 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу виявлено показники накладення такого виду стягнення лише за правопорушення передбачені ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Так, ч. 4 ст. 85 КУпАП встановлює зокрема, що грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

За 2016 рік штраф підлягав накладенню в 126 адміністративних матеріалах з них: стягнення у виді двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.) підлягало у 121 матеріалі; тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 грн.) в 4 матеріалах та сорока неоподаткованих мінімумів (680 грн.) в 1матеріалі.

Визначаючи розмір штрафу суд брав до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Лов водних живих ресурсів, зокрема, із застосуванням промислових та інших знарядь, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій, у шлюзових каналах, на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство, без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах забороняються п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства» забороняється законом, в разі ж вчинення такого порушення з особи правопорушника підлягає до стягнення також майнова шкода, за її наявності.

Згідно ч.1 ст.40 КУпАП України, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, суддя - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті, має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди.

Так, з аналізу постанов, з результатами застосування до особи правопорушника штрафу, узагальненням виявлено, що додатково до основної суми штрафу у 67 випадках підлягало й стягнення матеріальної шкоди за збитки нанесені рибному господарству України, які визначались індивідуальним характером у відповідність до належно-підтверджуючих доказів наявності таких збитків.

На підтвердження наявності збитків до протоколів долучались довідки з зазначенням сум, що містились в матеріалах справ, Також судом перевірялись обставини відшкодування такої шкоди, до надходження адміністративного матеріалу до суду.

Санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачала конфіскація знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

З аналізу прийнятих постанов в узагальнюючий період встановлено, що конфіскація знарядь і засобів вчинення такого виду правопорушення підлягало у 60 випадках (з 126 розглянутих матеріалів з накладенням стягнення у виді штрафу).

Узагальненням виявлені випадки залишення незаконно здобутих водних живих ресурсів правопорушникам (справа № 363/3237/16-п, № 363/4463/16-п, № 363/2182/16-п, № 363/2201/16-п, № 363/2686/16-п, № 363/3373/16-п, № 363/2717/16-п, № 363/3441/16-п, № 363/3487/16-п, № 363/4342/16-п, № 363/4748/16-п та № 363/4752/16-п).

Крім того, з урахуванням всіх обставин наявних в матеріалах справ виявлено, й випадки не застосування конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, здебільшого до останніх відносились гумові човни (справи № 363/4251/16-п, № 363/4257/16-п, № 363/4754/16-п, № 363/2717/16-п, № 363/3793/16-п, № 363/4342/16-п, № 363/4748/16-п, № 363/4752/16-п, № 363/1579/16-п та № 363/1581/16-п).

З ухвалених постанов з результатами накладення стягнення у виді штрафу, за ч. 4 ст. 85 КУпАП додатково виявлено, що вина правопорушників підтверджувалась протоколом про адміністративне правопорушення щодо незаконного вилову водних живих ресурсів, який підлягав складанню в присутності особи правопорушника, пояснень правопорушника, в яких зазначались обставини проведення забороненого лову водних живих ресурсів, описом-оцінкою вилученого рибальського майна (за наявності), довідкою з зазначенням сум та розрахунком матеріальної шкоди доданого до протоколу (за наявності).

Також узагальненням встановлено, що в разі проведення незаконного вилову водних живих ресурсів сіткою (різними її видами) остання підлягала обов’язковій конфіскації судом на користь держави, з метою запобігання вчинення нових правопорушень такого виду, на виконання ст. 23 КУпАП.

Правопорушники викликались до суду повістками та шляхом направлення sms повідомлень (за наявності номеру телефону в адміністративному матеріалі), з урахуванням вимоги ст. 277-2 КУпАП, що випливає з підтверджуючих фактів такого виклику наявних в адміністративних матеріалах.

За результатами накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП виявлено, що в 70 % випадків належним чином повідомлення про розгляд справи правопорушники не з’являлись в судові засідання, клопотань до суду не надавали. В зв’язку з чим, суд визнавав можливим слухати справу у їх відсутність.

Приписи ст. 247 КУпАП визначають наступні обставини, за якими суд закриває провадження у справах про адміністративні правопорушення: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту та смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Так, протягом 2016 року судом 6 справ підлягали закриттю, з них: 2 з підстав передачі справи прокурору; 2 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та 2 з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання.

Так, провадження в справах про адміністративне правопорушення № 363/4346/16-п та № 363/4354/16-п за ч. 4 ст. 85 КУпАП підлягали закриттю, а матеріали - направленню прокурору Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області за обставин, що в діях осіб вбачався склад кримінального правопорушення. При прийнятті рішень такого виду, суд виходив з наявних в матеріалах розрахунків збитків спричинених внаслідок незаконного вилову риби, що були істотною шкодою для водних біоресурсів. З урахуванням способу лову, кількості виловленої риби та розміру збитків в діях осіб вбачались ознаки складу саме кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

У випадку закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення № 363/4351/15-п та № 363/4352/15-п, судом встановлювались порушення вимог вказаної норми, при складанні протоколів за ч.1 ст. 85 КУпАП (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання). Так, у відповідність до ст. 255 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.85 КУпАП складають єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду. Однак, в порушення зазначених вимог протоколи у вказаних справах складались поліцейськими Вишгородського відділу поліції головного управління національної поліції в Київській області, в зв’язку з чим в суд не мав змоги на здобуття доказів провини осіб за ч.1 ст.85 КУпАП та закрив провадження за відсутністю в діях останніх складу адміністративного правопорушення.

При встановленні судом факту закінчення строків накладення адміністративного стягнення визначених ст. 38 КУпАП, провадження в справах також підлягали закриттю з огляду на вимогу ст. 247 КУпАП.

За закінченням строків накладення стягнення суд, в узагальнюючий період, закрив провадження в справах № 363/4844/15-п, № 363/4354/15-п та № 363/1807/16-п. З ухвалених постанов вбачається зокрема, що здебільшого при надходженні адміністративних матеріалів до суду останні підлягали неодноразовому поверненню на дооформлення з підстав невідповідності складу протоколів вимогам КУпАП та після такого дооформлення останні вже надходили до суду з порушенням строків встановлених ч. 1 ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене в узагальнені можна дійти висновку, що за 2016 рік надходження матеріалів щодо порушення правил використання об'єктів тваринного світу склали 10% від загального показника надходження справ про адміністративні правопорушення до суду.

В більшості випадків, як зазначалось вище в узагальнені, в судові засідання не являлись особи, щодо яких були складенні протоколи. Так, ефективним способом виклику осіб в судові засідання слугує направлення останнім sms повідомлень, однак в протоколах, здебільшого контактні засоби зв’язку обмежувались виключно зазначенням адреси проживання чи реєстрації осіб, що унеможливлювало суд скористатися всіма можливими шляхами повідомлення осіб щодо дати та часу розгляду адміністративного матеріалу, та призвело до значного показника неявок останніх. При розгляді справи без особи правопорушника суд керувався вимогами встановлених строків розгляду справ та періоду накладання адміністративного стягнення на правопорушників.

Додатково, узагальненням встановлено єдину практику в суді по застосуванню конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме всіх видів сіток.

Виявлено й проблематику розгляду даного виду адміністративних правопорушень яка ґрунтувалася, зокрема на неналежності складання протоколів відповідними особами на вимоги ст. 255 КУпАП, що позбавило суд можливості здобуття доказів провини осіб у вчиненні такого виду правопорушень та повернення адміністративних матеріалів на дооформлення, а в деяких випадках закриттю з підстав спливу строків накладення адміністративного стягнення у відповідність до вимог ст. 38 КУпАП.

Також, аналізом мотивувальних частин постанов встановлено, що в більшості випадків явки осіб правопорушників в судові засідання, останні визнавали вину вчинення узагальнюючого виду правопорушення та не оскаржували ухвалені судом постанови. Так, в період 2016 року жодного випадку оскарження постанов за ст. 85 КУпАП до апеляційної інстанції не встановлено.

Крім того, на кінець 2016 року шкода заподіяна правопорушниками водним біоресурсам Вишгородського району відшкодована лише на 42%.

Суддя Вишгородського районного

суду Київської області

М.Б. Баличева

Виконавець:

помічник голови суду: В.В. Ніколаєнко