Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах громадянина Т., в якому просив визнати недійсним доручення на представлення інтересів Т., відповідачем М., посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу, визнати недійсним доручення видане М. на представлення інтересів Т., відповідачу Н., посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу та визнати договорів купівлі-продажу земельної ділянки між продавцем Т. та покупцем Н. – недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Т. був власником земельної частки (паю), що перебувала у ВАТ «К», що розташована на території Вишгородського району.
В кінці 2005 року в с. К. з’явилися представники агрофірми «К», які користуючись необізнаністю громадян почали переконувати власників земельних часток (паїв), у тому числі і Т., укласти з ними договір оренди земельних часток (паїв) з виплатою орендної плати насамперед, але взамін передати їм оригінал земельних сертифікатів та підписати чисті аркуші паперу, на що Т. погодився.
Згодом з’ясувалось, що було виготовлено довіреність від імені Т. на ім’я М. з правом отримати державний акт та відчужувати земельну ділянку, який в свою чергу передовірив представляти інтереси Т. відповідачу Н.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні позову відмовлено.
При винесенні даного рішення суд дійшов висновку, що довіреність видана строком на три роки з правом передоручення.
В цей же день, Т. отримав кошти в сумі 12 000 грн. за земельний пай, про що надав відповідну розписку.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи, підпис та рукописний запис від імені Т. в довіреності виданої М., виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів, самим Т.
Спірна довіреність скасована Т. після укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області рішення Вишгородського районного суду Київської області залишено без змін.