Верховний Суд України роз’яснив правову позицію щодо спору про визнання прилюдних торгів недійсними.
Верховний Суд України роз’яснив свою правову позицію, висловлену 23 квітня 2014 року при розгляді справи №6-26цс14, предметом якої був спір про визнання прилюдних торгів недійсними.
Так, відповідно до закону «Про іпотеку» та ст. 589 ЦК України у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого нерухомим майном, іпотеко держатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Таким чином, іпотеко держатель отримує право на звернення стягнення на предмет іпотеки не з моменту укладання договорів кредиту чи іпотеки, а тоді, коли боржник не виконує своїх зобов’язань за кредитним договором.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізація предмета іпотеки з прилюдних торгів здійснюється в межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог ст. 54 закону «Про виконавче провадження», ст.ст. 41-49 закону «Про іпотеку»та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.99 № 68/5.
Оскільки правовідносини щодо реалізації іпотечного майна у справі, яка переглядалася ВС, виникли після 16.10.2011 (після внесення законодавчим органом до ст. 49 закону «Про іпотеку» змін, які дозволяли проводити треті прилюдні торги зі зменшенням початкової ціни предмета іпотеки до 50%), то суд на підставі ч.3 ст.2 ЦПК України дійшов висновку про застосування до цих правовідносин норми ст.49 закону «Про іпотеку» в редакції, чинній під час проведення прилюдних торгів.
Та з огляду на те, що підставою виникнення правовідносин у справі був не кредитний договір, а настання певної події (невиконання зобов’язань), передбаченої іншим договором – договором іпотеки, ВС зробив висновок, що п.2 «Прикінцевих положень» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 №3795-VІ, згідно з якими дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до 16.10.2011 року, до спірних правовідносин не застосовується.