Аналіз практики розгляду справ певної категорії

За  період з 2012 року -І півріччя 2014 року надійшло 19 заяв про визнання особи недієздатною та 1 заява про обмеження особи дієздатності, з них усього розглянуто 18, з ухваленням рішення 14, задоволенням заяви 13, залишення заяви без розгляду 4, закриттям провадження 2.

Закон захищає інтереси осіб, які із-за об'єктивних причин не можуть самостійно здійснювати; надані їм права, оскільки укладення договорів особами, які не розуміють значення своїх дій або не мають можливості оцінити їх критично, може істотно порушити законні інтереси таких осіб (наприклад, укладення ними договору дарування, безпідставне відчуження майна тощо).

Дієздатність - один із найважливіших елементів правового статусу громадянина, тому обмеження дієздатності допускається лише за рішенням суду, якщо особа:

- внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи токсичними речовинами ставить себе чи свою сім'ю, а також осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище;

- страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Найчастіше з ініціативою про визнання особи обмежено дієздатною звертається подружжя.

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява в якій позивач просила обмежити дієздатність свого чоловіка, оскільки він зловживає спиртними напоями, виносить з квартири та продає речі, а отримані кошти пропиває, від чого страждають його та майнові інтереси сім’ї.

В судовому засіданні зацікавлена особа та його представник проти заяви заперечили.

На підставі наданих доказів, рішенням Вишгородського районного суду обмежено дієздатність особи та встановлено піклування, призначено піклувальником дружину.

Рішенням Апеляційного суду, рішення Вишгородського районного суду скасовано та постановлено нове, яким відмовлено в задоволенні позову заявниці.

Апеляційний суд обґрунтував рішення тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на суперечливі докази, а саме довідок від лікаря – нарколога і не дав належної оцінки даним доказам. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 ЦК України обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можливе за обов’язкової наявності двох обставин: зловживання особою спиртними напоями та як наслідок цього ставлення в сім’ї у скрутне матеріальне становище. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, залишив поза увагою відсутність в матеріалах справи доказів того, що скаржник ставить себе чи заявницю в скрутне матеріальне становище.

Вищим спеціалізованим судом України касаційну скаргу заявниці відхилено та залишено без змін рішення Апеляційного суду Київської області.

Отже, при розгляді даної категорії справ, суд має належно оцінювати всі надані суду докази. Рішення має ґрунтуватись на нормах матеріального та процесуального права.

При винесенні рішення суду повинні мати як докази зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами, чи токсичними речовинами (акти органів міліції, довідки з медзакладів, покази свідків тощо), так і докази того, що ця особа ставить себе і свою сім'ю у скрутне матеріальне становище (довідки про заробітну плату, стипендію, пенсію, про сукупний дохід сім'ї тощо).

Якщо підставою обмеження дієздатності є медичні показники, то в судовому засіданні необхідно довести не лише факт психічного розладу, а й ту обставину, що психічний розлад істотно впливає на здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ст. 39 ЦК).

Таким чином, психічний розлад може бути підставою як для обмеження у дієздатності, про що вже йшлося, так і для визнання фізичної особи недієздатною. Правове значення для цього має характер психічного розладу. Саме виходячи із зазначеного, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (ст. 239 ЦПК).

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога заявлена недобросовісно, без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. З ст. 39 ЦК).

В практиці Вишгородського районного суду не було випадків недобросовісної дії заявника.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

В Вишгородському районному суді не було прецедентів визначення моменту визнання фізичної особи недієздатною в рішенні суду.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; вона позбавляється права на вчинення будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун, який одночасно несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.

Не випадково у рішенні суду не вказується, на який час фізична особа визнається недієздатною, бо згодом, під впливом певних обставин (лікування тощо) стан психічного здоров'я такої особи може покращитися. Якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у фізичної особи поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку. Це можливо за позовом опікуна або органу опіки та піклування.

За звичай у Вишгородського районного суду Київської області не виникає спірних питань, щодо визнання особи недієздатною, оскільки при наявних достатніх доказах в справі під час першого судового засідання призначається експертиза, щодо дієздатності особи. На експертизу виноситься єдине питання чи усвідомлює особа значення своїх дій та може керувати ними? В основу рішення суду лягає саме висновок експерта. Якщо висновок експерта вказує на те, що особа не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, суд заяву задовольняє та визнає особу недієздатною та призначає опікуна, якщо в справі є  висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуна. В період з 2012 року по перше півріччя 2014 року таких справ налічується 13.

Єдиним випадком Вишгородського районного суду стала заява про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, в задоволенні якої суд відмовив.

Причиною відмови стала відсутність доказів того, що особа  не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. По справі була призначена судово-психіатрична експертиза, яка повернулась без виконання, оскільки особа відмовилась від проходження даної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області рішення Вишгородського районного суду залишено без змін.

Бувають випадки, в разі відсутності достатніх доказів в справі про визнання особи недієздатною, суд залишає заяву без руху і надає термін для усунення вказаних недоліків. В випадку не усунення недоліків заява повертається заявникові. В період з 2012 року по перше півріччя 2014 року таких повернених заяв налічується 4.

За вказаний період є випадки закриття справ в зв’язку зі смертю особи, щодо якої поставало питання дієздатності. За вказаний період таких справ налічується 2 справи.

В відповідності до ч. 1 ст. 240 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я. За звичай суд не здійснює виклик особи, щодо якої ставиться питання недієздатності, щодо осіб, де ставиться питання обмеження дієздатності, суд здійснює виклик.

По даній категорії справ загалом строки розгляду справи не порушуються, оскільки все залежить від часу проведення експертизи. На момент проведення експертизи провадження в справі зупиняється.

Не прослідковується тенденція пов’язаності цивільних справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, поновлення цивільної дієздатності з вирішенням інших цивільних справ. Також, рішення про передачу особи, до якої застосовувалися примусові заходи медичного характеру в порядку ст.ст. 94, 95 КК України опікунам не ухвалювались.

В.о. Голови

Вишгородського районного суду

Київської області                                                                            Скарлат О.І.

Виконавець:

Тернова Г.В.

04596-22-710