На виконання листа В.о. заступника голови Апеляційного суду Київської області Ю.М. Сливи від 16 вересня 2014 року за № 20300/07-16/14 повідомляю наступне. Впродовж 2013 року та перше півріччя 2014 року в провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшло 328 клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (за винятком клопотань про проведення обшуку), з них 292 було задоволено. ; 102 скарги на постанови слідчого та прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, з них 36 скарги було задоволено . До Вишгородського районного суду Київської області в 2013 р. та перше півріччя 2014 р. надійшло 4 клопотання про проведення допиту свідка в порядку ч. 1 ст. 225 КПК України, з них 2 відмовлено та 2 задоволено.
Загальні положення Кримінального процесуального кодексу України про те, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні знайшли свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Ст. 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження. Частина 1 ст. 303 наводить вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення на досудовому розслідуванні: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення слідчого, прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
До Вишгородського районного суду в 2013 р. та перше півріччя 2014 р. надійшло 102 скарги на постанови слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, з них 17 повернуто заявникові і 36 задоволено
1. Аналізуючи практику з розгляду слідчими суддями скарг на постанови слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, в тому числі скарг на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про залучення експерта, встановлено наступне:
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо: скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Ухвалою слідчого судді від 24 травня 2013 р. у судовому провадженні повернуто скаргу ОСОБИ на бездіяльність прокуратури Київської області , яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається особі, яка її подала, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді. Скарги на рішення , дії чи бездіяльність слідчого або прокуратури розглядаються слідчим суддею місцевого суду , у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням вимог ст.ст. 32,33 КПК України щодо територіального та інстанційної підсудності, як вбачається з матеріалів скарги , ОСОБА оскаржував бездіяльність прокуратури Київської області. Оскільки прокуратура Київської області знаходиться в м. Києві , що територіально не відноситься до Вишгородського району Київської області.
Ухвалою слідчого судді від 14 травня 2013 р. повернуто скаргу скаржника на дії та бездіяльність слідчого в особливо важливих справ прокуратури Київської області. Скарга на рішення , дії чи бездіяльність слідчого або прокуратури подається за місцем розташування органу або роботи посадової особи, рішення , дії чи бездіяльність якої оскаржується. Як вбачається з матеріалів скарги , прокуратура Київської області розташована за межами територіальної юрисдикції слідчого судді Вишгородського району Київської області, а тому згідно ст. 304 КПК України дана скарга розгляду не підлягала. 27 травня 2014 року на дану ухвалу була подана апеляційна скарга. Скаржник вважав, що подав скаргу на дії та бездіяльність слідчого в особливо важливих справ прокуратури Київської області до відповідного суду правильно, оскільки він звернувся саме за місцем вчинення злочину та за місцем знаходження підозрюваних у вчинення злочину та те, що КПК України не врегульовує порядок підсудності таких скарг. 06 червня 2014 року ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області постановив: ухвалу слідчого судді Вишгородського району Київської області від 14 травня 2013 р. про повернення скарги на дії та бездіяльність слідчого в особливо важливих справах прокуратури Київської області скаржника – залишити без змін. Мотивоване це тим, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення про повернення скарги, оскільки скарга на дії і бездіяльність слідчого прокуратури Київської області не підлягає розгляду у Вишгородському районному суді Київської області.
Ухвалою слідчого судді від 09 жовтня 2013 р. у судовому провадженні повернуто скаргу скаржникам на постанову слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київської області про відмову в задоволення клопотання. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджується 1) 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Проте з матеріалів справи вбачається, що порушено вищезазначену норму , особою, яка подала скаргу не було додано до неї документів на підтвердження її повноважень, як захисника.
Основними причинами повернення скарги особі, яка звернулась зі скаргою, відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України у Вишгородському районному суді було повернення скарги особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що скарга не підлягала розгляду в суді, існують випадки повернення скарги особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що вказана особа не мала права її подавати; були випадки звернення особи зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. Випадки в Вишгородському районному суді , щодо скарг про залучення експерта не було
Перелік рішень, які слідчий суддя може постановити за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, визначається ст. 307 КПК України. Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя має постановити ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Ухвалою слідчого судді від 03 лютого 2014 р. була задоволена скарга адвоката представника скаржника на постанову старшого прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області від 08.08.2013 року про закриття кримінального провадження. Відповідно до вимог ст. 284 КПК України Кримінальне провадження закривається в разі , якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.Оцінивши зібрані по справі докази суд прийшов до висновку , що скарга підлягає задоволенню , оскільки слідчий не вжив усі необхідні заходи для з’ясування обставин , які дали підстави для винесення оскаржуваних постанов.
Ухвалою слідчого судді від 23 травня 2013 р. була задоволена скарга адвоката на постанову слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про закриття кримінальної справи. У відповідності до вимог ст. 110 КПК України зміст мотивувальної частини постанови слідчого повинен містини відомості про : обставини, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.. Оцінивши зібрані по справі докази суд прийшов до висновку , що скарга підлягає задоволенню , оскільки слідчий не вжив усі необхідні заходи для з’ясування обставин , які дали підстави для винесення оскаржуваної постанови.
Ухвалою слідчого судді від 14 травня 2014 р. була задоволена скарга на бездіяльність слідчого. Як вбачається з матеріалів скарги , скаржник звернувся до Вишгородського РВ ГУ МВС України з заявою про вчинення особи кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України. 30 квітня 2014 року скаржник отримав лист – відповідь, та дізнався, що його заява не була внесена до ЄРДР. Згідно вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь – якого джерела обставин , що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення , зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Оцінивши зібрані по справі докази слідчий суддя прийшов до висновку , що скарга підлягає задоволенню , оскільки відсутні визначені законом підстави в уповноважених працівників Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо невнесення до ЄРДР заяви скаржника про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз відповідної судової статистики про задоволення скарг свідчить, що найчисельнішою категорією скарг є саме скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
2.Аналізуючи практику розгляду слідчими суддями клопотань про проведення допиту свідка (свідків) в порядку, передбаченому ч.1 ст.225 КПК, зокрема, питання в чому полягають «виняткові випадки», за наявності яких слідчі судді постановляють ухвали про задоволення таких клопотань.
До Вишгородського районного суду Київської області в 2013 р. та перше півріччя 2014 р. надійшло 4 клопотання про проведення допиту свідка в порядку ч. 1 ст. 225 КПК України, з них 2 відмовлено та 2 задоволено.
Ч. 1 ст. 225 КПК України допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
Коментована стаття запроваджує новий інститут - допиту свідка чи потерпілого слідчим суддею під час досудового провадження, якщо існують або раптово виникли обставини, що можуть унеможливити допит указаних осіб під час судового провадження. Існування цього інституту є винятком із загального правила про безпосередність дослідження доказів, відповідно до якого суд повинен дослідити докази безпосередньо; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК (ст. 23 КПК).
Закон передбачає проведення допиту слідчим суддею тільки у виняткових випадках. До виняткових закон відносить такі випадки, коли є небезпека для життя та здоров'я свідка чи потерпілого, особа захворіла на тяжку хворобу, а також є інші обставини, що можуть бути перешкодою для допиту в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.
Так, слідчим суддею, 17 червня 2014 р. було задоволено клопотання слідчого Вишгородського РВ ГУ МВС України про проведення допиту свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні. Винятковим випадком є те , що свідок зареєстрований та проживає в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, а в с. Володимирівка Вишгородського району проживає тимчасово, в зв’язку з тимчасовою роботою та найближчим часом має на меті повернутися до місця постійного проживання, тому виникла необхідність у проведенні допиту свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні.
Так, слідчим суддею, 04 квітня 2013 р. було задоволено клопотання слідчого Вишгородського РВ ГУ МВС України про проведення допиту свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні. Під час досудового розслідування виникла необхідність додатково допитати свідка, однак від нього надійшла заява про те, що на нього здійснюється тиск зі сторони підозрюваного та його захисника , тому свідок вважає, що існує небезпека для його життя. Винятковим випадком було те , що існує небезпека для життя та здоров’я свідка, що могло вплинути на повноту та достовірність його показань в майбутньому, усунення суперечностей має суттєве значення для забезпечення неупередженого розслідування у кримінальному провадженні.
У Вишгородському суді Київської області не розглядались слідчими суддями :
- клопотання сторони захисту про залучення експерта, поданих після відмови слідчого, прокурора в задоволенні такого клопотання (ч.1 ст.244 КПК);
- клопотання про проведення допиту тяжко хворого свідка, потерпілого в ході виїзного судового засідання на підставі ч.2 ст.225 КПК.;
- клопотання про примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи, в тому числі про примусове відібрання зразків для експертизи..
Голова
Вишгородського районного суду
Київської області Л.Ф. Войнаренко
Вик. Журавльова С.В..
04596-54-604
_03_03.png)
