На виконання листа В.о. заступника голови Апеляційного суду Київської області Ю.М. Сливи від 18 вересня 2014 року за № 20496/07-16/14 повідомляю наступне. Впродовж 2013 року та перше півріччя 2014 року в провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшло 3 кримінальних проваджень відносно неповнолітніх, вчинені 3-ма неповнолітніми особами,
Судом було розглянуто 2 справи відносно 2 неповнолітніх осіб, та 1 справа відносно 1 неповнолітнього розглянута в другому півріччі 2014 року
Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається гострою актуальною правовою та суспільною проблемою, що постійно привертає увагу вчених і практиків. Вона є складовою загальної злочинності та засвідчує тенденції її розвитку в майбутньому. Це зумовлено не лише тим, що неповнолітні завжди визнавалися злочинцями особливого роду, а й тим, що на сьогодні, це – одна з найбільш кримінально-уражених верств населення.
Розглядаючи проблему злочинності серед неповнолітніх, необхідно виділити сукупність обставин та факторів, що сприяють підвищенню її рівня. Серед них перше місце посідає сім’я, в якій виховується майбутній правопорушник (злочинець), відсутність контролю з боку суспільства (серед неповнолітніх спостерігається незайнятість, відсутність профілактичної та попереджувальної роботи, алкоголізм і наркоманія серед однолітків, тощо.
Найпоширенішим методом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є запобігання їй. Це завдання є пріоритетним для правоохоронної системи нашої держави. Суспільство заклопотане, перш за все, тим щоб захистити себе від неповнолітніх правопорушників, і в водночас повернути до нормального життя тих, які стали на хибний шлях. Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах. Ефективні правові заходи, які суди застосовують щодо неповнолітніх, можуть реально запобігати вчиненню ними нових злочинів та виправленню підлітків. Здійснюючи правосуддя щодо неповнолітніх, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього підсудного, так й інших учасників процесу.
Судове провадження стосовно неповнолітньої особи та щодо декількох осіб, одна з яких є неповнолітньою, здійснюється згідно з ч. 10 ст. 31 КПК виключно суддями, уповноваженими зборами суддів відповідних судів у порядку ст. 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Так, у 2013 році та перше півріччя 2014 року суддями Вишгородського суду, уповноваженими розглядати злочини, вчинені неповнолітніми було призначено , згідно протоколу загальних зборів суддів, Купрієнка Сергія Ісаковича та Войнаренко Людмилу Федорівну.
Неповнолітньому підозрюваному (обвинуваченому) має бути реально забезпечено його право на захист, у тому числі шляхом забезпечення обов'язкової участі захисника, як із моменту встановлення факту неповноліття, так і з часу виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою (пункти 1 - 2 ч. 2 ст. 52 КПК). Участь захисника в судовому провадженні під час розгляду кримінального провадження, а також перегляду судових рішень за результатами судового розгляду щодо неповнолітніх має бути забезпечено в судах усіх інстанцій незалежно від стадії судового провадження та суб'єкта оскарження. Докази, отримані внаслідок порушення права неповнолітнього на захист (наприклад, під час здійснення слідчої (розшукової) дії за участю неповнолітнього, але без захисника), є недопустимими, що тягне за собою згідно з ч. 2 ст. 89 КПК неможливість їх дослідження або припинення дослідження таких доказів у судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато. Здійснення захисту неповнолітнього і дорослого співучасників злочину одним і тим же захисником є неприпустимим.
Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого), їх неприбуття в судове засідання не зупиняє судове провадження, крім випадків, коли суд визнає їх участь необхідною, зокрема під час допиту неповнолітнього, який не досяг шістнадцятирічного віку, або якщо неповнолітнього, незалежно від віку, визнано розумово відсталим. Допит такого неповнолітнього, крім захисника та законного представника, відповідно до ч. 1 ст. 226 та ч. 1 ст. 491 КПК здійснюється у присутності педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря. Лікар залучається для проведення допиту неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) на розсуд слідчого судді, суду, якщо внаслідок вчинення кримінального правопорушення неповнолітній отримав тимчасові психічні (депресивний стан, сильне душевне хвилювання або інші психічні захворювання) чи фізичні розлади здоров'я. Лікар повинен стежити, аби внаслідок допиту неповнолітньому не було завдано ще більшої шкоди через некоректно поставлені запитання, що може призвести до погіршення стану здоров'я.
Крім того, правильною слід визнати практику здійснення судового розгляду за обов'язкової участі представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей. Зокрема, суд, призначаючи підготовче судове засідання, для повної реалізації вимог, передбачених статтями 485, 487 КПК, має надіслати відповідним органам повідомлення про початок судового провадження за участю неповнолітнього обвинуваченого та викликає їх в підготовче судове засідання. Під час підготовчого судового засідання з метою підготовки до судового розгляду відповідно до п. 2 частини 3 та 5 ст. 315 та статей 485, 487, 496 КПК суд зобов'язує представника служби у справах дітей надати суду інформацію про особу неповнолітнього, в тому числі й з урахуванням відомостей отриманих від регіонального представництва кримінальної міліцій у справах дітей. У свою чергу зазначені органи, здійснюючи покладені на них Законом України від 24 січня 1995 року № 20/95-ВР "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" повноваження, збирають відомості, що характеризують неповнолітнього, його поведінку в повсякденному житті, як до, так і після вчинення кримінального правопорушення, середовище, в якому він зростає, навчається, коло осіб, з якими спілкується, тощо, які узагальнюють та подають суду у формі "звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх"
При розгляді справи про злочини, вчинені неповнолітніми особами судом також обов’язково з’ясовуються: вік підозрюваного; стан здоров’я та загального розвитку; характеристика (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті тощо); умови життя і виховання (дані про сім’ю, побутове оточення); обставини, що негативно впливали на його виховання; вплив дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність, а також його ставлення до вчиненого діяння. Цією метою суд допитує як свідків законних представників неповнолітніх, представників служби та міліції у справах неповнолітніх, представників підприємств, установ чи організацій, в яких навчався або працював неповнолітній, та інших організацій
Слідчий суддя, суд у кожному окремому випадку має з'ясовувати необхідність здійснення судового провадження за участю неповнолітнього у закритому судовому засіданні як упродовж всього судового провадження, так і окремої його частини (ч. 2 ст. 27 КПК). Зокрема, у разі надходження клопотання неповнолітнього обвинуваченого, його захисника або законного представника про здійснення судового розгляду за участю неповнолітнього обвинуваченого у закритому судовому засіданні правильним вбачається, з'ясувавши думку сторони обвинувачення та потерпілого, задовольняти таке клопотання. Слід враховувати, що наведене, крім іншого, відповідає міжнародним зобов'язанням України, передбаченим, зокрема, п. 8 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх, ст. 40 Конвенції ООН про права дитини, а також п. 66 Зауважень загального порядку № 10 2007 року Комітету ООН з прав дитини.
У Вишгородському районному суді Київської області в період 2013 рік – перше півріччя 2014 року не було випадків розгляду кримінальних проваджень за участю неповнолітнього у закритому судовому засіданні
Виклик неповнолітнього обвинуваченого здійснюється судом через його батьків або інших законних представників. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику (ч. 4 ст. 135 КПК). Інший порядок допускається лише у разі, якщо це зумовлено обставинами, встановленими під час кримінального провадження (ст. 489 КПК), у тому числі якщо неповнолітній проживає окремо.
Якщо неповнолітній підозрюваний (обвинувачений) перебуває у спеціальній виховній або медичній установі, повістка чи повідомлення вручається керівникові цієї установи за три дні до проведення процесуальної/судової дії. Такими установами можуть бути приймальник-розподільник для дітей, школа соціальної реабілітації та професійне училище соціальної реабілітації органів освіти, центр медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров'я, спеціальна виховна установа Державної кримінально-виконавчої служби України, притулок для дітей, центр соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційний центр (дитячі містечка).
Якщо неповнолітній підозрюваний (обвинувачений) не з'явився за викликом суду без поважних причин, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про застосування приводу. Слід звернути увагу, що до неповнолітнього свідка привід згідно з ч. 3 ст. 140 КПК не застосовується.
У Вишгородському районному суді Київської області в період 2013 рік – перше півріччя 2014 року слідчі судді дотримуються всіх норм КПК , щодо виклику неповнолітнього підозрюваного.
Особливе значення у запобіганні та профілактиці злочинів серед неповнолітніх мають кримінально-процесуальні, у тому числі й запобіжні заходи, що застосовуються до неповнолітніх. Вони можуть сприяти попередженню злочинів і водночас забезпечити виправлення підлітків.
До неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) згідно зі ст. 492 КПК може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК. Разом із тим слід пам'ятати, що затримання та тримання під вартою може застосовуватись лише у випадку, коли неповнолітній підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо слідчий/прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не в змозі запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК. Крім урахування згаданих підстав, слідчий суддя, суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (Рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі "Свершов проти України"), зобов'язаний враховувати і вік підозрюваного (обвинуваченого).
У Вишгородському районному суді Київської області в період 2013 рік – перше півріччя 2014 року в трьох справах які перебували в провадженні суду, не обиралися ніякі запобіжні заходи.
Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, прокурор має з'ясувати можливість та прийняти рішення про виділення матеріалів досудового розслідування щодо неповнолітнього в окреме провадження (статті 217, 494 КПК), за винятком випадку, коли такі матеріали можуть негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (ч. 4 ст. 217 КПК).
У Вишгородському районному суді Київської області в період 2013 рік – перше півріччя 2014 року не було випадків виділення матеріалів кримінального провадження відносно неповнолітніх.
Вишгородським районним судом Київської області в період 2013 рік – перше півріччя 2014 року було розглянуто 2 справи відносно 2 неповнолітніх осіб, та 1 справа відносно 1 неповнолітнього розглянута в другому півріччі 2014 року. По даним справав було постановлено один вирок та одна ухвала про закриття кримінального провадження.
1. Вироком судді від 11 червня 2013 р. засуджено неповнолітнього 15 грудня 1995 року народження за вчинення злочину за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. Застосовано до неповнолітнього ст.ст. 104,75 КК України та звільнено його від відбування покарання з випробуванням строком 1 (Один) рік.
2. Ухвалою судді від 18 січня 2013 р. закрито кримінальне провадження відносно неповнолітнього 01 серпня 1996 року народження , який обвинувачувався у скоєнні злочину , передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України. Звільнено неповнолітнього від кримінальної відповідальності , передано на поруки колективу групи № 22 Київського професійного енергетичного ліцею за умови , що він протягом одного року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу , не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.
Голова
Вишгородського районного суду
Київської області Л.Ф. Войнаренко
вик. Журавльова С.В. 04596-54-60
_03_03.png)
