УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики з розгляду справ адміністративного провадження протягом 2014 року.
Адміністративне судочинство – відносно новий вид судочинства, який було запроваджено із введенням у дію Кодексу адміністративного судочинства України 01.09.2005 року.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У 2014 році в провадженні Вишгородського районного суду Київської області всього перебувала 200 адміністративних справ, позовних заяв та подань.
Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду 2014 року становив 3 справи.
З них 197позови були розглянуті і в указаних справах відкриті провадження. 39 позовів було повернуто позивачам. 10 справ залишено без розгляду. Щодо 10 позовних заяв у звітному періоді було відмовлено у відкритті провадження у справі. 152 справ було розглянуто з постановленням рішення.
Вивчення роботи суду по розгляду адміністративних справ дозволяє також отримати певні відомості про розвиток адміністративних правовідносин в суспільстві, певні проблемні тенденції в процесі здійснення владних повноважень або ж їх з гладження. Для цього доцільно виконати розподіл розглянутих судом адміністративних справ за категоріями на підставі предмету спору.
У Вишгородському районному суді Київської області у 2014 році перебували такі категорії справ:
1. Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдума – 11;
2. Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:
- забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів – 16 .
- забезпечення права особи на доступ до публічної інформації - 3.
3. Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України – 29.
4. дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів – 27.
5. Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки – 1.
6. реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері: лектроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії – 1.
7. Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування – 20.
8. землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин – 20.
9. Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики -50.
10. соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:
- соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 18.
- соціального захисту сімей із дітьми – 4.
- соціального захисту та зайнятості інвалідів – 7.
11. Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:
- прокуратури – 1.
- виконавчої служби та виконавчого провадження – 12.
Всі адміністративні справи, що розглядалися судом у вказаний період, належать до категорії справ за спорами фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльності, рішень (правових актів індивідуальної дії).
Звітні дані 2014 року свідчать про те, що справ за адміністративними позовами була розглянута із фіксуванням судового процесу технічними засобами - 69.
71 справу було розглянуто у письмовому провадженні, решта – 12 справ були розглянуто в порядку скороченого провадження.
Згідно статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України.
Але є ще окрема категорія справ, а саме справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, які повинні бути вирішені протягом 5 днів з дня відкриття провадження у справі (а провадження у таких справах відкривається не пізніше наступного дня звернення до суду, крім випадків залишення позову без руху). У виняткових випадках суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більше як на 5 днів.
Такі строки передбачені ст.171-2 КАС України, однак їх короткотерміновість не дає можливості суду вжити заходів для належного виклику сторін та інших учасників розгляду справи (в тому числі свідків). Так, наприклад, повідомлення про вручення судової повістки та заперечення відносно позову від відповідачів часто надходять після розгляду справи по суті, і тому вони не беруться до уваги під час винесення рішення у справі.
Встановлення і обмеження максимальних строків для розгляду адміністративної справи належить до важливих гарантій осіб, що звертаються до суду за захистом порушених прав чи інтересів.
З практики Європейського суду строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин:
1. складність справи (характер фактів, які необхідно встановити, кількість свідків, можливе об’єднання справ, а також вступ у процес нових учасників);
2. поведінка заявника (сприяння пришвидшенню розгляду справи чи пасивне відношення до заходів суду для вирішення спору);
3. поведінка судових та інших державних органів (відкладення та зупинення розгляду у зв’язку з очікуванням результатів розгляду іншої справи; перерви в судових засіданнях у зв’язку із затримкою надання або збору доказів з боку держави).
Причинами попущення строків у адміністративних справах є насамперед недофінансуванням суду, надмірна завантаженість, відсутність достатньої кількості суддів.
Вишгородського районного суду Київської області при розгляді справ зазначеної категорії правильно застосовують норми чинного законодавства.
Суддя Г.Є.Чірков
_03_03.png)
