Узагальнення практики вирішення Вишгородським районним судом Київської області заяв про відвід та самовідвід суддів, слідчих суддів у кримінальних провадженнях за 2015 рік
На виконання листа заступника голови Апеляційного суду Київської області № 07-13/1/2016 від 27 січня 2016 року, та на виконання проведення запланованого узагальнення Апеляційним судом Київської області практики вирішення місцевими судами Київської області заяв про відвід та самовідвід суддів, слідчих суддів у кримінальних провадженнях (справах) за 2015 рік, Вишгородським районним судом Київської області проведено аналіз надходження та розгляду заяв вказаної категорії.
Так, з показників статистичного звіту про розгляд матеріалів кримінального провадження (Форма 1-1) за 2015 рік встановлено:
|
Надійшло заяв про відвід слідчого судді
|
Надійшло заяв про відвід судді
|
Надійшло заяв про самовідвід слідчого судді
|
Розглянуто заяв
|
|
усього
|
у тому числі із
|
|
задоволенням заяв про самовідвід слідчого судді
|
частковим задоволенням
заяв самовідвід слідчого судді
|
відмовою у
задоволені
заяви про відвід слідчого судді, судді
|
|
-
|
7
|
4
|
11
|
2
|
2
|
7
|
Також, з аналізу показників надходження та розгляду заяв про відвід (самовідвід) суддів, слідчих суддів за 2015 рік (11) в порівнянні з 2014 роком (2) та 2013 роком (5) встановлено приріст показника надходження та розгляду в 57 %.
Додатково, при проведенні узагальнення встановлено, що всі операції по розподілу кримінальних проваджень (справ), клопотань та заяв здійснювались відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від № 30 від 26 листопада 2010 року, а у випадках задоволення заяв про самовідвід слідчого судді, якому розподілялись клопотання для розгляду, підлягали повторному автоматичному розподілу без урахування цього судді на підставі п.3.1.10 вказаного Положення.
Судді Вишгородського районного суду Київської області дотримувались порядку вирішення питання про відвід передбачено ст. 81 КПК України, в якій зазначається, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Виключний перелік обставин за якими слідчий суддя, суддя не може брати участь у розгляді провадження додатково встановлений ст.ст. 35 та 75 КПК України.
Також, рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 № (94)12 визначено, що судді зобов’язані утримуватись від винесення вироку у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини і лише в цьому випадку. Такі причини мають бути встановлені законом і можуть стосуватись, зокрема, особистої зацікавленості у справі. Так, у справі «П’єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
Так, в період 2015 року з підстав передбачених ст. 76 КПК України, суддями було подано чотири заяви про самовідвід, які підлягали задоволено в порядку ст. 81 КПК України.
Ухвалою суду від 01 грудня 2015 року заяву про самовідвід судді за виділеним кримінальним провадженням щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України – задоволено, а кримінальне провадження передано до канцелярії суду для подальшого розподілу (№ 363/5164/15-к). Вказану заяву було подано з підстав викладених в п. 1 ч. 1 ст. 76 КПК України, а саме: з підстав постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу підозрюваному (обвинуваченому) у вигляді особистого зобов'язання, під час досудового розслідування в якості слідчого судді.
Пунктом 4 ст. 31 КПК України встановлено, що кримінальні провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акту, клопотань про звільнення від відповідальності та інше, здійснюється суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.
З метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства при розгляді кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми, усунення недоліків і помилок, які можуть бути допущені суддями при розгляді даної категорії проваджень, та на виконання рекомендацій Верховного Суду України від 26 вересня 2003 року, вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та дотримуючись ч. 10 ст. 31 КПК України, рішенням зборів суддів від 8 травня 2015 року було визначено спеціалізацію суддів із розгляду справ цієї категорії, що позитивно вплинуло на якість та оперативність розгляду справ стосовно неповнолітніх.
Так, вищевказаними Зборами суддів Вишгородського районного суду Київської області № 10 від 08 травня 2015 року, було визначено суддів, яких уповноважено здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх. При цьому можливість розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, слідчими суддями встановлена лише для суддів стаж роботи яких, складає не менше 10 років.
Враховуючи вищевикладені норми та рішення, слідчим суддею було подано заяву про самовідвід при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою до підозрюваних. Самовідвід ґрунтувався на тому, що вищевказаними зборами суддів Вишгородського районного суду № 10 суддя не обирався як уповноважений на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. На підставі поданої заяви, ухвалою суду від 8 липня 2015 року (№ 363/2980/15-к) заяву слідчого судді задоволено частково - а саме в частині щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу по кримінальному провадженню відносно підозрюваного, який на час розгляду заяви був неповнолітнім. Аналізуючи подану заяву про самовідвід, слідчий суддя прийшов до викладеного висновку керуючись рішенням зборами суддів Вишгородського районного суду Київської області №10.
З підстав передбачених ч. 1 ст. 76 КПК України заяву судді про самовідвід по розгляду кримінального провадження щодо вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 КК України також було задоволено ухвалою суду від 29 липня 2015 року (№ 363/3299/15-к).
При розгляді заяв про самовідвід слідчих суддів в період 2015 року встановлена єдина практика засування норм Закону та подальше застосування наслідків таких відводів передбачених ст. 82 КПК України.
Додатково встановлено, що при показнику надходження та розгляду заяв про відвід суддів – 11 заяв, які заявлялись у відповідність до ч. 4 ст. 80 КПК України учасниками кримінальних проваджень, останні підлягали відмові за не належним вмотивуванням таких заяв, що вимагається ч. 5 ст. 80 КПК України та відсутністю доказів (заяви про відвід № № 363/233/15-к, 363/5122/15-к, 363/4397/15-к, 363/3542/15-к, 363/3143/15-к, 363/3827/15-к, 363/4293/15-к). В зв’язку з чим випливає висновок, що судді Вишгородського районного суду Київської області дотримувались принципів незалежності, об'єктивності, чесності та непідкупності, етичних норм, рівності, компетентності та старанності, які встановлені «Бангалорськими принципами поведінки суддів» від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року.
З п. 5 Постановою пленуму ВСУ «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року випливає, що відповідно до закону суддя не може брати учать у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або інші обставини, які викликають сумніви в об’єктивності та неупередженості судді. Так узагальненням встановлено, що судді діяти лише на підставах та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відтак, при розгляді заяв про відвід суддів, з мотивів висловлених в заявах, судді не встановлювали обставин, які викликали б сумнівів у неупередженості суддів при розгляді кримінальних проваджень, а тому такі заяви підлягали відмові.
Додатково, аналізом показників надходження та розгляду заяв про відвід та самовідвід суддів, слідчих суддів в період 2015 року не встановлено надходження таких заяв в порядку КПК України 1960 року та 2012 року.
Виходячи з вищевикладеного можна дійти висновку, що в заявах про відвід суддів, слідчих суддів виникає проблематика, як законодавчого так і практичного характеру щодо ефективного функціонування інституту відводу в кримінальному судочинстві України та реального забезпечення реалізації правового механізму встановлення обставин, що виключають участь у кримінальному судочинстві, який необхідно вдосконалювати.
Голова
Вишгородського районного суду
Київської області
Л.Ф. Войнаренко
Виконавець:
В.В.Ніколаєнко
_03_03.png)
