Вишгородський районний суд Київської області

28 квітня 2016, 10:55

Узагальнення практики розгляду Вишгородського районного судом Київської області питань, які вирішуються судом під час виконання вироків в період з 2014 по 2015 роки

На виконання листа секретаря судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області № 07-13/9/2016 від 14 березня 2016 року щодо проведення узагальнення практики розгляду питань, які згідно ч. 1 ст. 537 КПК України вирішуються судом під час виконання вироків та на виконання плану роботи Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за перше півріччя 2016 року на тему «Про судову практику розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків», Вишгородським районним судом Київської області проведено аналіз вказаної категорії питань, що виникли в кримінальних провадженнях.

Так, з показників статистичних звітів надходження та розгляду клопотань узагальнюючої категорії за 2014- 2015 роки (Форма 1-1) встановлено:

		Показники 2014 рік
Суть клопотання	Залишок нерозглянутих клопотань (подань) на початок звітного періоду	Надійшло	Розглянуто			Залишок нерозглянутих клопотань (подань) на кінець звітного періоду
			усього	з них
			усього	повернуто	задоволено
про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком	-	7	6	-	6	1
про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку	2	101	101	-	97	2
про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст.74 КК України	-	1	1	-	1	-
інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку	-	2	1	-	1	1
про застосування амністії	-	42	40	-	31	2
УСЬОГО	2	157	152	-	139	7
щодо неповнолітніх	-	25	25	-	21	-
щодо жінок	-	12	12	-	11	-

		Показники 2015 рік
Суть клопотання	Залишок нерозглянутих клопотань (подань) на початок звітного періоду	Надійшло	Розглянуто			Залишок нерозглянутих клопотань (подань) на кінець звітного періоду
			усього	з них
			усього	повернуто	задоволено
про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком	1	2	3	-	1	-
про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку	2	54	51	-	50	5
про заміну покарання відповідно до ч.5 ст. 53, ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України	-	32	23	-	7	9
про застосування амністії	2	2	4	-	1	-
про установлення, припинення адміністративного нагляду	-	2	2	-	-	-
про застосування обмежень, зміну обсягу обмежень особам, яким установлено адміністративний нагляд	-	1	1	-	-	-
інші	1	5	6	-	5	-
УСЬОГО	7	101	94	-	68	14
щодо неповнолітніх	-	4	4	-	3	-
щодо жінок	-	20	18	-	15	2

Аналізом надходження узагальнюючої категорії (клопотань, подань) в період з 2014 року по 2015 рік встановлено приріст показника в 36 %.

Додатково, порівняльним аналізом загальних показників надходження (клопотань, подань) передбачених ч. 1 ст. 537 КПК України виявлено:

за 2014 рік - найбільший показник надходження в категорії про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку – 64%, а найменший в категорії про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2, 3 ст.74 КК України – 0,7 %;

за 2015 рік - найбільший показник надходження виявлений також в категорії про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку – 53%, а найменший в категорії клопотань про

застосування обмежень, зміну обсягу обмежень особам, яким установлено адміністративний нагляд – 0,9 %.

При здійсненні даного узагальнення виявлено, що судді Вишгородського районного суду Київської області дотримувались порядку та строків розгляду (клопотань, подань) даної категорії, а з аналізу ухвал постановлених в період з 2014 по 2015 рік вбачається, що вказана категорія (клопотань, подань) розглядалася з правилами встановленими ст. 539 КПК України.

Задовольняючи подання за п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, щодо направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, суд враховував вимоги ст.ст. 76, 78 КК України.

Наприклад, у поданнях №№ 363/1679/14-к та 363/1676/15-к, судом задоволено подання начальника КВІ Вишгородського району УДПтСУ в м. Києві та Київської області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання в місця позбавлення волі засуджених. Розглядаючи вказані подання судом враховувалось, що засуджені не стали на шлях виправдання, не з’являлися за викликами КВІ та не надавали належних доказів щодо причин неявки. Також при постановлені ухвал про задоволення подання враховувалась наявність застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 166 КВК України.

Аналізом ухвал суду за п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України виявлено також випадки відмови у їх задоволені.

Наприклад, у задоволені подання начальника КВІ Вишгородського р-ну УДДУ ПВП в м. Києві та Київській області про скасування звільнення від покарання засудженого з направлення його в місця позбавлення волі ухвалою суду від 30 січня 2015 року відмовлено. Судом обгрунтовано таку відмову з підстав відбуванням засудженого в місцях позбавлення волі покарання за іншим виром суду, в якому прописано порядок виконання вироку Вишгородського районного суду від 08.11.2011 року, який необхідно виконувати самостійно (подання № 363/5413/14-к ).

Ухвалою суду від 01 вересня 2015 року також відмовлено в задоволені подання КВІ Вишгородського р-ну УДПтСУ в м. Києві та Київській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням на місця позбавлення волі відносно засудженого. При постановлені даного рішення суд враховував дані по особу засудженого, позитивні характеристики за місцем проживання, те, що протягом тривалого часу він не мав порушень обов’язків покладених на нього відповідно до ст.76 КК України. (подання № 363/3745/15-к).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Згідно п. 9 ч.1 ст. 537, п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд має право вирішити питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

Так, при проведені узагальнення за 2014-2015 роки, виявлено найбільший показник задоволення подань за п. 9 ч.1 ст.537 КПК України.

Наприклад, ухвалами суду №№ 363/246/14-к, 363/1815/15-к, задоволено подання інспектора КВІ Вишгородського району УДПтСУ в м. Києві та Київській області про

звільнення від покарання засуджених. З аналізу вказаних ухвал вбачається, що судді прийшли до даних висновків з урахуванням того, що засуджені протягом встановленого судом іспитового строку нового кримінального правопорушення не вчиняли та покладені на них обов’язки виконували належним чином.

Відмовляючи в задоволені подання № 363/982/15-к за п. 9 ч.1 ст. 537 КПК України суд встановив, що засуджений не ухилявся від виконання обов’язків передбачених ст. 76 КК України. Разом з тим суд встановив, що засуджений будь-яких правопорушень не вчиняв, не працював, згідно пояснень останнього виховував онуку, характеризувався посередньо, відбув більшу частину випробувального строку. В зв’язку з чим суд не міг переконатися в тому, що засуджений дійсно не бажав стати на шлях виправлення і потребував направлення до місць обмеження волі, а тому на час постановлення ухвали підстав до задоволення подання суд не вбачав.

Також, аналізуючи категорію подань про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку виявлено випадок залишення такого подання, ухвалою суду від 20 березня 2015 року, без розгляду, на виконання вимог ст.ст. 7 та 26 КПК України.

При проведенні аналізу подань узагальнюючої категорії, виявлено випадок зверненням Прокурора Дарницького району з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Сенюк О. з поданням про звільнення від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, в період 2014 року. При розгляді зазначеного подання, судом враховувалась ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. п. 13 ч. 1 ст. 537, 539 КПК України, ст. 3 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплантації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» у відповідність до яких вказане подання було призначено до судового розгляду ухвалою від 19 березня 2014 року, а ухвалою від 28 березня 2014 року суд дійшов висновку, що останнє підлягає задоволенню в зв’язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» від 21.02.2014 року, згідно з якого ст. 424 КК України «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень» виключено із КК України (подання № 363/1129/14-к ).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року за № 7, роз’яснено, що у разі визнання особи винною у вчиненні кількох кримінальних правопорушень рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інше кримінальне правопорушення, за яке вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

З урахуванням вказаного роз’яснення, ухвалою суду від 27 лютого 2015 року (клопотання № 363/5286/14-к) задоволено клопотання начальника Бородянського МРВ КВІ ЦДПтСУ в м. Києві та Київської області про порядок виконання вироків щодо засудженого Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня

2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України та вироком Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2014 року за ч.1 ст.185 КК України з виконанням вказаних вироків самостійно. З мотивувальної частини ухвали вбачається, що вирок Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2014 року за ч. 1 ст.185 КК України, відповідно до якого особу засуджено до 1 року позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік 6 місяців на підставі ст. 75 КК України - підлягає самостійному виконанню, так як засуджений вчинив кримінальне правопорушення, за яке його було засуджено 27 серпня 2014 року Вишгородським районним судом Київської області – 9 травня 2014 року, тобто до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва.

Аналізом результатів розгляду клопотань про заміну покарання за ч.5 ст. 53, ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України виявлено показник відмов в 70 % випадків. Основними причинами таких відмов слугувало зокрема, встановлення судом обставин сплати засудженими штрафу (з подачею засудженими оригіналів або дублікатів платіжних доручень) та відбування засудженими покарання в місцях позбавлення волі (наприклад клопотання №№ 363/5026/15-к, 363/5037/15-к, 363/1954/15-к).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України у разі несплати штрафу в розмір не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для його розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законом неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

На виконання вказаної норми Закону та з урахуванням не встановлення обмежень передбачених ст. 56 КК України, ухвалою суду від 19 травня 2015 року задоволено клопотання старшого прокурора прокуратури Вишгородського району Київської області Штогун М.С. про заміну покарання засудженому за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 КК України на громадські роботи строком 50 (п’ятдесят) годин (клопотання № 363/1953/15-к ).

Аналізуючи ухвали суду постановлені щодо установлення, припинення адміністративного нагляду виявлено 2 випадки відмови в їх задоволені.

Так, причиною відмови в задоволені подання № 363/4333/15-к начальника Вишгородського РВГУ МВС України в Київській області про встановлення адміністративного нагляду засудженому слугувала не надання копій вироків про засудження особи, а також відсутність попереджень останнього про недопустимість антигромдаської поведінки та встановлення адміністративного нагляду (ухвала суду від 09 листопада 2015 року).

Ухвалою суду від 21 липня 2015 року відмовлено в задоволені подання з підстав позбавлення можливості судом з’ясування обставин викладених у поданні, заслухання пояснення учасників та відсутність дати та підписання матеріалів подання уповноваженою особою (№ 363/1369/15-к).

Розглядаючи подання № 363/4742/15-к про продовження адміністративного нагляду за засудженим, суд відмовив в задоволенні останнього, ухвалою від 02 грудня 2015 року, з урахуванням відсутності копій вироків про засудження особи, ухвали про встановлення адміністративного нагляду, а також попереджень засудженого про недопустимість антигромадської поведінки.

Також, аналізом ухвал узагальнюючої категорії виявлено подання про скасування арешту накладеного на майно, яке ухвалою суду від 25 грудня 2014 року задоволено, на виконання вимог ст.ст. 409, 411 КПК України 1960 року.

Щодо аналізу застосування ст. 72 КК України в аспекті останніх змін зазначаємо, що судді Вишгородського районного суду Київської області при постановленні рішень враховували зокрема позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо застосування окремих положень Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання».

Додатково, аналізом надходження та розгляду питань які вирішуються судом під час виконання вироків встановлено, що в 2014 році розглянуто 16 % клопотань та подань щодо неповнолітніх, а в 2015 році – 4%. Розглядаючи узагальнюючу категорію клопотань, подань судом при постановлені ухвал враховувалась Глава 38 КПК України.

В.о. голови

Вишгородського районного суду

Київської області С.І. Купрієнко

Виконавець:

В.В. Ніколаєнко

Питання, які вирішувались Вишгородським районним судом Київської області під час виконання вироків в період з 2014 по 2015 роки