Вишгородський районний суд Київської області

26 квітня 2017, 12:19

УЗАГАЛЬНЕНННЯ

СУДОВОЇ ПРАКТИКИ РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ ВИШГОРОДСЬКИМ РАЙОННИМ СУДОМ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Мета узагальнення - проаналізувати стан справ із застосуванням судом законодавства при вирішенні спорів про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, виявити складні і спірні питання у судовій практиці.

В узагальненні проаналізовано практику розгляду судом цивільних справ про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за 2016 р.

При розгляді цивільних справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд повинен встановити : місце відкриття спадщини; коло спадкоємців; причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини; законодавство, яке підлягає застосуванню.

Необхідно звернути увагу на ту обставину , що по жодній цивільній справі даної категорії не проводилися попередні судові засідання у справі. Тобто суд позбавив себе процесуальної необхідності при попередньому судовому засіданні з»ясувати питання про наявність доказів, необхідних для встановлення обставин, що становлять предмет доказування та питання суб»єктивного скдаду учасників процесу ( належних позивачів та відповідачів у спорі ).

При розгляді зазначеної категорії справ суд повинен перевірити :

наявність або відсутність спадкової справи у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини;

- наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 ППВСУ від 30 травня 2008 р. № 7 « Про судову практику у справах про спадкування « у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Винесена нотаріусом постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину свідчить про наявність спору про право, що дозволяє особі звернутися до суду за захистом відповідно до статті 16 ЦК України та п. 23 ППВСУ від 30 травня 2008 р. № 7 « Про судову практику у справах про спадкування «.

В основному судді перевіряють наявність у матеріалах справи постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Проте, у справі за № 363/5451/15/ц відсутня обгрутована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що може бути підставою для відмови у позові. Але суд не звернув уваги на цю обставину, позовні вимоги задоволені.

Відповідно до вимог ч.1 статті 131 ЦПК України сторони зобов»язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводилося, - до початку розгляду справи по суті.

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов»язаний витребувати такі докази ( ч. 1 ст. 137 ЦПК України ).

Правильною є практика тих суддів, які до початку розгляду справи по суті ( оскільки попередні судові засідання по даній категорії справи судді не проводяться ) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів, зокрема, копій документів спадкової справи.

Проте, є непоодинокі випадки, коли судді, відкриваючи провадження у справі, одночасно за власною ініціативою вирішують питання про витребування копії спадкової справи з нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Так, у справі № 363/ 124/16-ц за позовом Н. Т. до Вишгородської районної державної нотаріальної контори , третя особа – Н. А. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суд, відкриваючи провадження у справі, виніс ухвалу від 18.01.2016 р. про відкриття провадження і цією ж ухвалою витребував копію спадкової справи у Вишгородській районній державній нотаріальній конторі, мотивуючи своє рішення тим, що для правильного вирішення справи необхідна копія спадкової справи.

Аналогічна ситуація у справі за № 363/4466/16 ц за позовом В.Я. до Вишгородської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суд, відкриваючи провадження у справі,виніс ухвалу від 23.11.2016 р. і одночасно за власною ініціативою вирішив питання витребування копії спадкової справи.

Це суперечить вимогам ч. 4 статті 10 , ч. 1 ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє повному і всебічному з»ясуванню обставин справи. У разі якщо сторони не заявляють клопотання щодо направлення запиту до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини про наявність спадкової справи та витребування її копії, суд роз»яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов»язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав відповідно до вимог ст. 137 ЦПК.

Деякі судді дотримуються позиції, що за результатом розгляду клопотання про витребування копії спадкової справи в порядку ст..ст. 27, 137 ЦПК суд не виносить ухвалу суду, а надсилає листа до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини про надання інформації чи була відкрита спадкова справа щодо майна померлого, якщо спадкова справа заводилася – копію надати до суду. Проте, зі змісту статті 137 ЦПК України вбачається, що суд, задовольняючи клопотання про витребування доказів, постановляє ухвалу із викладенням мотивів задоволення клопотання.

Так, у матеріалах справи за № 363/2369/16ц є лист суду про надання інформації щодо того чи була відкрита спадкова справа на заявлене клопотання про витребування копії спадкової справи в порядку ст.. 27, 137 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статтей 1272, 1277 ЦК України відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини можуть бути спадкоємці померлого або органи місцевого самоврядування як представники територіальних громад. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Внаслідок неналежної підготовки справ до судового розгляду поширеними є помилки щодо визначення суб»єктивного складу учасників процесу : належних відповідачів.

У разі пред»явлення позову до неналежного відповідача суд, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред»явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача ( ст.. 33 ЦПК України ).

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Встановлено випадок , коли при розгляді справи за пред»явленим позовом до неналежного відповідача суд приймає до розгляду іншу позовну заяву де зазначений належний відповідач – спадкоємець, а неналежний відповідач – третьою особою.

Так, у справі за № 363/534/16ц у позовній заяві від 11.02.16 відповідачем зазначено державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори. Після витребування копії спадкової справи в порядку ст.. 137 ЦПК України, судом бул з»ясовано, що є спадкоємець М.А.О., яка своєчасно звернулася із заявою про прийняття спадщини і оформила свої спадкові права у встановленому порядку. Проте, в порушення вимог ст.. 33 ЦПК України заміни неналежного відповідача належним чи залученням співвідповідачем спадкоємця М.А.О. суд не здійснює, а приймає до розгляду іншу позовну заяву від 18.03.2016 р. де зазначено належного відповідача : спадкоємця М.А.О., а державного нотаріуса позивач вказує як третю особу, що не заявляє самостійних вимог.

Є випадки, коли відповідачами у позові зазначені територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, державні нотаріуси, а третіми особами - спадкоємці.

Так, у справі за № 363/1082/16ц відповідачем зазначена сільська рада, а третьою особою - спадкоємець . Суд в порушення вимог ст. 33 ЦПК України не залучив до участі у справі в якості співвідповідача спадкоємця . Справа розглянута за відсутності сторін та третьої особи. У матеріалах справи є заяви щодо розгляду справи за їх відсутності . Позов задоволено.

Так, у справі за № 363/150/16-ц відповідачем зазначена сільська рада, а третіми особами - спадкоємці . Суд, в порушення вимог ст. 33 ЦПК України, не залучив до участі у справі в якості співвідповідачів спадкоємців. Справа розглянута за відсутності сторін та третіх осіб. У матеріалах справи є заяви щодо розгляду справи за їх відсутності . Позов задоволено.

Так, у справі за № 363/124/16ц відповідачем зазначено державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори. Судом залучено третьою особою без самостійних вимог Н.А.В., який прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Суд в порушення вимог ст.. 33 ЦПК України не залучив до участі у справі в якості співвідповідача спадкоємця Н.А.В. Позов задоволено.

Встановлено випадки, коли при розгляді справ за пред»явленими позовами до належного відповідача позивач у позові вказував нотаріуса, державну нотаріальну контору як третю особу , яка не заявляє самостійних вимог.

Так, справах за № 363/2369/16ц , за № 363/2365/16ц , за № 363/534/16-ц , за № 363/4086/15ц позивачем третьою особою зазначений державний нотаріус чи нотаріальна контора.

Проте, таке залучення нотаріуса, нотаріальної контори не узгоджується із роз»ясненнями п. 18 ППВСУ від 30 травня 2008 р. № 7 « Про судову практику у справах про спадкування «, відповідно до якого у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Судді переважно правильно вирішували питання поважності пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини : хвороба, перебування за межами України.

Проте, не завжди судді враховували роз»яснення зазначені в абзаці 6 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 р. № 7 « Про судову практику у справах про спадкування «, згідно з якими поважними є причини , пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судді визнавали поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини юридичну необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність позивача про наявність спадкового майна, неправильне роз»яснення в сільській раді порядку спадкування , тяжкий моральний та психологічний стан, зумовлений смертю близької людини, відсутність інформації про смерть спадкодавця.

Так, справа № 363/298/16 ц причина – необізнаність щодо строків подачі заяви про прийняття спадщини; справи за № 363/534/16-ц, № 363/236/16ц, № 363/2365/16ц, № 363/124/16ц – відсутність інформації про смерть спадкодавця; справа за № 363/5451/16ц – неправильне роз»яснення у сільській раді порядку спадкування.

У рішеннях суду зазначеної категорії справ є обов»язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Встановлено випадки, коли в рішеннях суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини зазначається лише, що причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною та не вказується у чому саме полягає поважність цієї причини.

Так, у справі за № 363/298/16ц у мотивувальній частині судового рішення зазначено, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачі з поважних причин пропустили строк подачі заяви про прийняття спадщини. Проте, які причини і їх поважність судом не вказані. Аналогічно у судовому рішенні у справі за № 363/4466/16ц .

Судові рішенні по даній категорії справ не оскаржувалися в апеляційному та касаційному порядку і набули законної сили.

Суддя Вишгородського районного суду

Київської області

С.К. Божок