Узагальнення судової практики застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі.

Узагальнення

судової практики застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі.

         На виконання листа  заступника голови Апеляційного суду Київської області Ігнатюка О.В. від 27 серпня 2013 року за № 06-20/2564/13 було узагальнено практику застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі протягом 2012 року та І півріччя 2013 року.

          Під час проведення узагальнення досліджено матеріали кримінальних справ та судові рішення.

          Так, справа за фактом крадіжки майна за ч.3 ст. 140 КК України.

         Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2012 року зарито кримінальну справу за фактом крадіжки майна за ч.3 ст. 140 ( в редакції 1960 р.)

Підставою закриття кримінальної справи стало те, щовідповідно до статті 11-1 КПК України, якщо в ході судового слідства протягом строків, зазначених в частині 1 статті 49 КК України не встановлено особу, яка вчинила особу, яка вчинила даний злочин, кримінальна справа направляється до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною 2 статті 49 КК України.

Постанова суду не оскаржувалась і набрала законної сили.

    2.Справа за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 81 КК України.

            Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2013 року закрито кримінальну справу № 28-7038, порушену за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 81 КК України.

            Підставою закриття кримінальної справи стало те, що відповідно до статті 11-1 КПК України, якщо в ході судового слідства протягом строків, зазначених в частині 1 статті 49 КК України не встановлено особу, яка вчинила особу, яка вчинила даний злочин, кримінальна справа направляється до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною 2 статті 49 КК України.

            Постанова суду не оскаржувалась і набрала законної сили.

            3.Кримінальна справа по обвинуваченню Н. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

            Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2013 року кримінальну справу порушену відносно Н. за ч.1 ст. 125 КК України – закрито у зв’язку із закінченням строків давності, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

            Вказана кримінальна справа надійшла до суду з постановою слідчого від 14 листопада 2012 року про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

            Судом встановлено, що з моменту вчинення Н. умисно легкого тілесного ушкодження, тобто 15 лютого 2008 року, минуло більше двох років, що свідчить про достатність підстав для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності. Крім того, Н. від слідства та суду не ухилився, нових злочинів не учиняв.

            Постанова суду не оскаржувалась і набрала законної сили.

            4.Кримінальна справа щодо С., обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та Л., обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

            Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11 вересня 2012 року кримінальну справу щодо Л., обвинуваченого за ч.2 ст. 125 КК України закрито та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України в зв’язку із закінченням строків давності.

            Кримінальну справу щодо С., обвинуваченого за ч.1 ст. 125 КК України закрито в зв’язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення на підставі ч.2 ст. 282 КПК України.

            Підставою закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності відносно Л. стало те, що, як убачається з матеріалів справи, з дня вчинення Л. злочину невеликої тяжкості, за яких передбачено покарання у вигляді обмеження волі, минуло більше трьох років, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України є підставою до закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності. Відтак на момент розгляду кримінальної справи строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився.

            Постанова суду не оскаржувалась і набрала законної сили.

            5.Кримінальна справа по обвинуваченню М. у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

            Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року провадження у справі по обвинуваченню М. закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

            Підставою закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності стало те, що вчинений злочин М. відноситься до категорії середньої тяжкості, з дня вчинення злочину пройшло більше п’яти років, що відповідно до ч.1 ст. 49 є підставою для закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності.

            Постанова суду не оскаржувалась і набрала законної сили.

            6.Кримінальна справа про обвинувачення С. у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

            Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року С. визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України і призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік, без штрафу.

            На підставі п.3 ч.1 ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України звільнено С. від покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

            Підставою закриття кримінальної справи у зв’язку із закінчення строків давності стало те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин вчинений підсудною класифікується як злочин середньої тяжкості, підсудна не ухилялася від слідства та суду, нових злочинів не вчинила. Крім того, в травні 2012 року закінчився строк притягнення підсудної до кримінальної відповідальності. Тому, відповідно до ч.2 ст. 11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України, якщо суд не може звільнити від кримінальної відповідальності, у даному випадку при відсутності згоди підсудної.

            Вирок суду не оскаржувався і набрав законної сили.

            7.Кримінальна справа про обвинувачення Ч. у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України.

            Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року визнано Ч. винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України та призначено покарання відповідно до ст. 70 КК України у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах протягом двох років.

            На підставі ст. 49 КК України Ч. звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у зв’язку із закінченням строків давності.

            Підставою закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності стало те, що з часу вчинення злочинів закінчилися встановлені законом строки притягнення до кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 49 КК України. Судом встановлено, що злочині, передбачені ч.2 ст. 212, 1. ст. 366 КК України вчиненні підсудним у 2009 році та в квітні 2010 року. Зазначені злочини на підставі ст. 12 КК України вважаються злочинами невеликої тяжкості.

            Вирок суду не оскаржувався і набрав законної сили.

            8.Кримінальна справа по обвинуваченню Т. та Ч. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

            16 серпня 2012 року постановою Вишгородського районного суду Київської області відхилено клопотання підсудних про закриття кримінальної справи на підставі п. «в», «е» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011 році».

            Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17 серпня 2012 року Т. та Ч. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

            На підставі ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року, ст. 6-1 КПК України, ст. 3 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» та інших законодавчих актів України» від 2 червня 2011 року, підсудних звільнено від відбування покарання за цим вироком.

            При винесенні даного вироку, суд виходив з наступного: підсудні Т. та Ч. вчинили злочин середньої тяжкості, вперше, до набрання чинності Закону України «Про амністію в 2011 році», на день набрання чинності зазначеним законом підсудний Т. має дитину-інваліда, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підсудний Ч. є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

            Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2012 року вирок Вишгородського районного суду Київської області від 17 серпня 2012 року скасовано та звільнено підсудних Т. та Ч. від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1,6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року.

   Колегія суддів Апеляційного суду Київської області дійшла висновку, що вирок Вишгородського районного суду Київської області від 17 серпня 2012 року постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, так як, злочин було вчинено до моменту набрання законом чинності, а саме 27 квітня 2011 року, то у суду були всі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи, крім того, самі засуджені у судовому засіданні 17 серпня 2012 року просили суд звільнити їх саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання відповідно до вказаного закону про амністію.