УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики вирішення слідчими суддями Вишгородського районного суду Київської області питань, пов’язаних із заходами забезпечення кримінального провадження.
На виконання листа секретаря заступника голови Апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2013 року за № 06-20/2459/13 було узагальнено практику вирішення слідчими суддями Вишгородського районного суду Київської області питань, пов’язаних із заходами забезпечення кримінального провадження.
Під час проведення узагальнення досліджено судові рішення, обліково-статистичні дані.
Так, станом на 27 серпня 2013 року з часу набрання чинності КПК України 2012 року – з 20 листопада 2012 року в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебували 258 клопотань учасників кримінального провадження та органів досудового розслідування:
- про тимчасовий доступ до речей та документів: 193;
- про арешт майна: 6;
- про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи : 2
- про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання: 4
- про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту: 1;
- про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою: 14;
- про продовження строку тримання під вартою: 21;
- про зміну запобіжного заходу: 2;
- про обшук: 26;
- про здійснення приводу – 11.
Крім того, за результати розгляду клопотань учасників кримінального провадження та органів досудового розслідування: задоволено – 177, відмовлено – 59, повернуто – 6, продовжено строк – 15, скасовано -1).
І.Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів.
Відповідно до ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, згідно вимог ст. 164 КПК України, має бути зазначено: 1) прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; 2) дата постановлення ухвали; 3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; 4) прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; 5) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; 6) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; 7) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду (ст. 166 КПК).
Так, справа за клопотанням слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі Київської області про тимчасовий доступ до речей і документів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 6 червня 2013 року клопотання задоволено, оскільки слідчим достатньо обґрунтовано, що згадані в клопотанні документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні за ст. 212 КК України і містять фактичні дані (щодо перерахування грошових коштів по відкритих рахунках у банку), які не можна довести в іншій спосіб ніж шляхом вилучення документів, які становлять охоронювану законом банківську таємницю відповідно до вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», Податкового кодексу України.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2013 року клопотання задоволено, оскільки з огляду на дані досудового розслідування про знаходження підозрюваного на час вчинення злочину з свідками в іншому місці та з метою забезпечення повної та неупередженої перевірки цієї версії, інформація роздруківок по номерам телефонів на час вчинення злочину дійсно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і не можуть бути встановлені в іншій спосіб, як тільки на підставі здобуття інформації, яка знаходиться в операторів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційний послуг, маршрутів передавання, прив’язку до місцевості.
Справа за клопотанням слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі Київської області про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст. 212-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 2 квітня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що з документів убачається, що підприємство здійснювало діяльність, щомісячно виплачує заробітну плату, проте збільшується заборгованість. Таким чином, докази існування підозри щодо вчинення кримінального правопорушення за ч1 ст. 212-2 КК України слідчому судді не надано.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що слідчому судді надано лише тільки копію кредитного договору між ТОВ «Д.» та ТОВ УКБ «К.» та додаткові угоди до нього, в яких не містяться дані про всі ті обставини, на які є посилання в клопотанні слідчого. Вказані документи належним чином не завірені і з них не можна дійти висновку про їх автентичність.
Яке зміст клопотання, так і короткий виклад обставин кримінального правопорушення у витягу з ЄРДР, не містять достатніх обставин події злочину, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення згідно п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, зокрема часу, місця, способу його вчинення.
Справа за клопотання слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що дані про те, що відомості стосовно підробки вказаних у клопотанні документів згідно вимог ст. 214 КПК України внесено до ЄРДР і відповідне розслідування цих обставин проводиться, в клопотанні не обґрунтовується. Суду не надано й доказів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 190 КК України за обставин викладених у клопотанні.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про тимчасовий доступ до одягу в котрий одягнений К. з можливість його вилучення .
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 22 березня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено на підставі статтей 167,170,171 КПК України.
Справа № 363/1078/13-к за клопотанням слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі Київської області про здійснення тимчасового доступу до речей та документів.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що вбачається наявність достатніх підстав вважати, що документи вказані у клопотанні мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та те. що в разі будь-якого зволікання з вилученням документів будуть створені можливості для їх знищення або переховування.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 травня 2013 року ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року про задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів ЗАТ «Л.» залишено без змін.
Колегія судді Апеляційного суду Київської області вважає за необхідне погодитися з ухвалою судді про задоволення подання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів ЗАТ «Л.».
ІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Чинний кримінальний процесуальний закон визначає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ст. 183 КПК).
При цьому, відповідно до ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, важливою особливістю при застосуванні до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вимога ч. 3 ст. 183 КПК, відповідно до якої слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК.
Так, справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо В., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що жодних доказів про наявність достатніх підстав вважати хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказано слідчим та прокурором, а також щодо недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів у порівнянні із триманням під вартою, слідчому судді не надано.
Окремо слідчим суддею звертається увага на приписи частини 3 статті 176 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першої цієї статті, не може запобігти доведеним під час розлящу ризику або ризикам.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що підозрювана має негативну характеристику, неодружена, не працює, власної сім»ї на утриманців не має, є наркозалежною й під час затримання знаходилась під дією наркотичних засобів.
Справа № 363/2361/13-к за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо М., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3, ст. 185, ч.2 ст. 186, ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що підозрюваний згідно наданих матеріалів не працює, не навчається, самостійного заробітку, власної сім»ї у утриманців не має, неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів проти власності.
Суду також не надано обґрунтовані й достовірні дані про реальне місце проживання (житло) підозрюваного, за яким останній зможе гарантовано цілодобово або ц певний період доби знаходитися під домашнім арештом , одночасно перебуваючи на утриманні певних осіб, оскільки він самостійно, за відсутності власних доходів, забезпечуватиме своє проживання не зможе.
Справа за клопотанням прокурора Вишгородського району про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо Б. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 14 лютого 2013 року обрано Б. запобіжний захід – особисте зобов’язання.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання стало те, що обвинувачений постійно проживає в м. Вишгороді, коли недостатність застосування більм м’яких запобіжних заходів на відміну від тримання під вартою не довів.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України щодо С.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 15 квітня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що обставини передбачені п.п.2,3 ч.1 ст. 194 КПК України прокурором не доведені. Підозрюваний з народження постійно проживає в с. Д. Вишгородського району, характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає з батьками.
Справа № за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу тримання під вартою в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України щодо П.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2013 року в обранні запобіжного заходу тримання під вартою відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що дані про те, що П. може впливати на свідків чи інших осіб або спотворити речові докази чи перешкоджати слідству іншим чином у матеріалах клопотання відсутні. Те саме стосується й тверджень клопотання про ризики переховування підозрюваного перешкоджання кримінальному провадженню, продовження вчинення крадіжок. Таким чином, обставини, які свідчать про існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, перед слідчим суддею прокурором не доведено, належні й достатні докази цьому не надано.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу тримання під вартою в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України щодо Я.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що твердження в клопотанні про обґрунтовану підозру у вчиненні крадіжки Я. згідно вимог ст. 276 КПК України є недостатньо обґрунтованим.
Такі доводи клопотання належними, допустимими, достатніми й вагомими доказами в розумінні вимог статтей 95-102, ч.3 ст.132, п.1.ч.1 ст. 178, п.1.ч.1. ст. 194 КПК України перед слідчим суддею не обґрунтовано, відповідні докази на твердження викладених у клопотанні обставин слідчому судді не подано. Зміст поданих доказів – копій протоколів слідчих дій, є суперечливим, в яких немає переконливих даних про причетність Я. до вчинення злочину. Протокол допиту свідка К. про причетність до злочину особи на ім’я «Д» містить недопустимі виправлення.
Твердження в клопотанні про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та перешкоджання встановленню істини по справі належними, допустити і достатніми доказами в розумінні вимог статтей 95-102 КПК України в суді не обґрунтовано й не доведено.
Справа № 363/1433/13-к за клопотанням старшого слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування у кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Є., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 30 квітня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що є достатні підстави вважати про наявність ризику, який передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею взято до уваги, що злочин, у вчиненні якого підозрюється Є. є особливо тяжким. Те, що підозрюваний не працює, тобто немає доступних законних джерел для проживання, не має постійного місця проживання на території Вишгородського району.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування у кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо У., підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ст.15, ч.3 ст. 186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 31 липня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що У. підозрюється у вчиненні трьох тяжких злочинів, крім того, вона підозрюється у вчиненні даних злочинів в період коли була звільнена судом від покарання умовно.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 6 серпня 2013 року ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 31 липня 2013 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою У. залишено без змін.
Колегія судді Апеляційного суду Київської області погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, та обрання відносно підозрюваної У. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про продовження строку тримання під вартою к кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України щодо підозрюваного М.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що М. підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, неодружений, не працює, у зв’язку з чим за відсутності сталих сімейних та соціальних зв’язків, може переховуватися від слідства та суду, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, суд враховує, що ухвалою апеляційного суду Київської області при розгляді апеляційної скарги запобіжний захід обраний щодо М. у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2013 року ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року залишено без змін.
Судова колегія Апеляційного суду Київської області погоджується з висновком слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що органу досудового розслідування потрібен певний час для закінчення розслідування у справі.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні щодо Є., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2013 року клопотання задоволено частково.
Підставою частково задоволення клопотання стало те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється Є. є особливо тяжким, те, що підозрюваний ніде не працює, тобто немає доступних законних джерел для проживання, немає постійного місця проживання на території Вишгородського району та Київської області. Крім того, не може використана на користь підозрюваного та обставина, що в день смерті Д., останній перебував в стані алкогольного сп’яніння і у судовому засіданні встановлено, що фактично будь-яких подій після вживання алкогольних напоїв він не пам’ятає.
Слідчим суддею враховано, що на час розгляду клопотання тривають слідчі діє по встановленню істини по справі.
В той же час, відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому цим Кодексом.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 5 липня 2013 року ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2013 року залишено без змін.
Колегія суддів Апеляційного суду Київської області дійшла висновку, що задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваному, оскільки від підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за який кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, не працює, не має постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні злочину в стані алкогольного сп’яніння, тому у слідчого судді були достатні підстави вважати, що знаходячись на волі Є. буде намагатися ухилятися від слідства або суду, впливати на свідків та перешкоджати встановленню істини по справі.
Оскільки строк досудового розслідування продовжено до 29 липня 2013 року, то слідчий суддя обґрунтовано продовжив строк тримання під варто до 29 липня 2013 року.
ІІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді проведення обшуку.
Згідно статті 234 КПК, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про проведення обшуку в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що встановлено достатні підстави вважати, що з метою виявлення доказів – наркотичних засобів та грошових коштів від незаконного збуту, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідно провести обшук у житловому приміщенні.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про проведення обшуку в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 29 травня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що яке саме майно та знаряддя вчинення крадіжки планується відшукати перед слідчим суддею не обґрунтовано. Копія пояснень певної особи та рапорт працівника оперативного підрозділу стосовно доцільності проведення обшуку не можуть бути покладенні в обґрунтування судового рішення про проникнення до житла чи іншого володіння особи згідно вимог статтей 13,41 і 234 КПК України.
ІV. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов’язання.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування у кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання щодо П., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 20 лютого 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення саме підозрюваним зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, те що підозрюваний раніше судимий, не має постійного місця проживання – слідчий суддя прийшов до висновку про те, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання є достатнім і таким, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також необхідне для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити свою злочинну діяльність і негативно вплинути на хід досудового розслідування, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання щодо О., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2012 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення позову стало те, що підозрюваний має постійне місце проживання, зобов’язується не залишати межі Київської області.
V. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення грошового стягнення та примусового приводу.
Справа щодо І., обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області накладено грошове стягнення на обвинуваченого І. у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, оскільки у відповідності до вимог п.1.ч.7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов’язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості з поважних причин прибути за викликом у призначений строк з заздалегідь повідомити про це суд.
Справа за клопотанням слідчого Вишгородського РВ ГУ МВС
України в Київській області про здійснення приводу підозрюваного Б.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від
23 січня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що у наданих суду матеріалах наявні обгрунтовані дані щодо неможливості належним чином повідомлення підозрюваного щодо часу та місця його допиту у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 190 КК України в якості підозрюваного.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про здійснення примусового приводу підозрюваного Б.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від
21 січня 2013 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що у наданих суду матеріалах відсутні обгрунтовані дані про належне повідомлення підозрюваного щодо явки на виклик слідчого для допиту.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про здійснення приводу П.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення клопотання стало те, що свідок П., отримавши повістку зазначив на корінці повітки про виклик, своє зобов’язання з’явитися у зазначений час, але для проведення слідчої дії не з’явився і про причини своєї неявки не повідомив.
VI. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді призначення експертизи.
Справа за клопотанням старшого слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про призначення у кримінальному провадженні стаціонарної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи відносно Є., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року клопотання задоволено та направлено підозрюваного Є. на строк не більше двох місяців до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи з метою визначення психічного стану підозрюваного з урахуванням відомостей, що викликають сумніви щодо його осудності, обмеженої осудності.
Підставою задоволення клопотання стало те, що згідно акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи, Є. у зв’язку з особливостями його психічного стану потребує проведення судової стаціонарної психолого-психітричної експертизи в умовах стаціонарного відділення КМЦСПЕ.
VII. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.
Справа за клопотанням захисників підозрюваного про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт Є., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання.
Підставою відмови у задоволенні клопотання стало те, що на час розгляду клопотання тримають слідчі дії по встановленню істини по справі.
Крім того, рішення суду про перебування особи під вартою не є вироком по справі, а є лише засобом щодо для виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, є достатні підстави вважати про наявність ризику, який передбачений п.1 ч.2 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так як з його слів він протягом останніх п’яти років проживав у різних місцях м. Києва та Київської області, там, де у нього була робота.
VIII. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні відносно К., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 22 березня 2013 року клопотання задоволено.
Підставою задоволення позову стало те, що у випадку незадоволення клопотання буде втрачена можливість для проведення слідчих дій з метою доведення чи спростування вини К. у вчиненні злочину за ч.1 ст. 115 КК України.
Крім того, слідчим суддею враховано положення ст. 173 КПК України, а саме достатність правових підстав для накладення арешту , достатність доказів, що свідчать про підозру вчинення К. злочину, зокрема показ свідка, який був очевидцем нанесення підозрюваним удару ножем в шию загиблому.
IX. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту.
Справа за клопотанням слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо К., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 24 травня 2013року клопотання задоволено.
Підставою задоволення позову стало те, що підозрюваний підозрюється у вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді від 3 до 6 років позбавлення волі та існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, К. має постійне місце проживання.
За результатами даного узагальнення встановлено, що слідчими суддями Вишгородського районного суду Київської області цілому якісно, в установлені строки розглядають клопотання слідчих та інших учасників кримінального провадження про забезпечення заходів кримінального провадження, дотримуються процесуальних строків розгляду цих клопотань, норм КПК України.
В.о.Голови
Вишгородського районного суду
Київської області Підкурганний В.В.
Виконавець
Арзуманян А.В.
_03_03.png)
