Узагальнення практики розгляду Вишгородським районним судом Київської області цивільних справ у порядку спрощеного позовного провадження

* З метою інформаційно-аналітичного забезпечення суддів та підвищення якості судочинства обставини застосування повідомлення сторін/повідомлення сторін, явка яких є необов’язковою/ виклику сторін/без повідомлення сторін, при призначенні судом розгляду справ в порядку спрощеного провадження потребують розмежування.

  Дане узагальнення проведено на виконання листа Апеляційного суду Київської області від 23.07.2018 року, Вих. № 07-15/60/18, з метою аналізу практики впровадження судом новел глави 10 ЦПК України, дослідження впровадження принципу процесуальної економії із запровадженням нової форми судового процесу - спрощене провадження та аналізом наявних проблемних питань при призначені та розгляді узагальнюючої категорії справ за період з 15.12.2017 року по 30.07.2018 року.

  З 15.12.2017 року судом при потребі вирішення питань призначення спрощеного позовного провадження у цивільних справах першочергово застосовувався п.9 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, щодо розгляду справ провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією Кодексу за правилами, що діяли після набрання чинності редакцією Кодексу.

  Так, справи у яких було відкрито провадження до 15.12.2017 року, в яких не було розпочато розгляд по суті, та які відповідали статусу малозначним справам або справам, що виникають з трудових відносин підлягали призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

  У вказаних випадках, суд враховував також обмеження визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

  Додатково, аналізом руху справ спрощеного позовного провадження вбачається врахування судом особливостей розгляду справ у порядку спрощеного провадження, зокрема щодо відсутності підготовчих засідань при розгляді.

  За правилами ч. 1 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи що виникають з трудових відносин.

  При призначені спрощено позовного провадження у малозначних справах суд виходив з того, що до малозначних справ відносяться справи, що виникають з трудових відносин, справи незначної складності та інші справи де пріоритетним є швидке вирішення справи. Крім того,брав до уваги, поділ малозначних справ за цілями, відповідно до яких малозначні справи, це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визначені судом малозначними.

  При розгляді малозначних справ у спрощеному провадження важливе місце посідали строки. Так, розгляд здійснювався судом не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження; проведення першого судового засідання не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження; проведення процесуальних дій протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження, а в разі не проведення судового засідання обмеження одним судовим засіданням.

  Додатково, суд за вимогами ЦПК України обмежував сторін у справах наступними строками: подача відзиву здійснювалась протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження; подача клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням повинна була бути поданою відповідачем у строк для подання відзиву, а позивачем разом з позовом або не пізніше п’ятнадцяти днів з дня отримання відзиву, а пояснення  щодо позову подавались третіми особами у строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження, а щодо відзиву – протягом десяти днів із дня його отримання.

  Маючи ознаки малозначної справи та відсутність визначених обмежень ч. 4 ст. 274 ЦПК України, суд проводив розгляд таких справ виключно за правилами спрощеного позовного провадження.

  Крім того, суд враховував ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

  Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження за правилами спрощеного провадження суд постановляв відповідно ухвалу та у відповідність до приписів ст. 187 ЦПК України зазначав в ній, зокрема: правила позовного провадження за якими підлягає розгляду справа; дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін/без повідомлення (виклику) сторін; строки для подання відповіді на відзив та заперечень; необхідність направлення позивачем у строки не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, в разі коли при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб; за результатами розгляду відповідного клопотання позивача визначав строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не міг бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.

  Так, з аналізу загальних показників розгляду справ в порядку позовного провадження в порівнянні з показниками розгляду справ за правилами спрощеного провадження встановлено, що в період з 15.12.2017 року по 30.07.2018 року судом призначено спрощене провадження у справах, що становить 24 % від загальної кількості справ позовного провадження, що розглянуті судом в період з 15.12.2017 року по 30.07.2018 року.

  Найбільший відсоток розгляду справ в порядку спрощеного провадження склали малозначні справи - 23% (справ).

  За приписами ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 х 100 = 176200) та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

  При встановлені судом, що справа має ознаки малозначної, остання підлягала розгляду відповідно за правилами спрощеного провадження. Такий розгляд суд призначав відповідним процесуальним рішенням.

  Аналізом показників призначення спрощеного провадження встановлено, що в 8 % випадків суд ухвалами продовжував розгляду справ за правилами спрощеного провадження та у 92 % випадків призначав спрощене провадження при відкритті провадження.

  Узагальненням встановлено, що особливою обставиною призначення продовження розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є відсутність фактору початку розгляду справи по суті.

  Вирішуючи питання про продовження проведення розгляду справ № 363/4339/17, № 363/3841/17, № 363/3832/17, № 363/188/18, № 363/4038/17, № 363/3843/17, № 363/4032/17, № 363/4037/17, № 363/4069/17 та № 363/4066/17 за правилами спрощеного провадження, суд керувався зокрема п.9 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ч. 5 ст. 279 ЦПК України та призначав продовження розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

  При призначені продовження розгляду у справах № 363/202/18 та № 363/198/18 за правилами спрощеного провадження суд, призначав судове засідання з викликом сторін по справі, явка яких визнавалась обов’язковою. З мотивувальних частин ухвал вбачається, що попередньо у справах  ухвалами було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Однак, відповідачами у відзиві заявлялись вимоги щодо проведення розгляду за правилами загального позовного провадження, підстав для задоволення заяви за правилами загального позовного провадження судом не вбачалось, відтак суд враховував обґрунтування відзиву щодо заперечення позовних вимог, та вважав для всебічності розгляду справи необхідне призначення засідання з викликом сторін та з визнанням їх явки обов’язковою.

  85% справ в узагальнюючий період підлягали призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за ініціативою суду – за відсутністю клопотання учасників та місткість ознак малозначності у справі.

  Так, у справах № 363/4944/17, № 363/400/18, № 363/100/18, № 363/4993/17, № 363/5020/17, № 363/195/18, № 363/193/18, № 363/207/18, № 363/200/18, № 363/1103/18, № 363/1179/18,  № 363/1647/18, № 363/1189/18, № 363/1177/18, № 363/1646/18, № 363/1171/18, № 363/1652/18, № 363/4875/17, № 758/6839/17, № 363/4919/17, № 363/4862/17, № 363/4947/17, № 363/4932/17, № 363/4942/17, № 363/4854/17, № 363/157/18, № 363/4936/17 суд за власною ініціативою призначав початок розгляду справ за правилами спрощеного провадження, проведення підготовчого судового засідання не було необхідним при розгляді таких справ, в зв’язку з чим суд призначав справи до розгляду по суті з повідомленням учасників справ, явка яких не була обов’язковою.

  Приймаючи до розгляду позовні заяви № 363/999/18, № 363/1264/18,  № 363/1245/18, № 363/669/18,  № 363/1354/18, № 363/1000/18, № 363/713/18, № 363/998/18, № 363/997/18,  № 363/683/18,  № 363/590/18,  № 363/979/18,  № 363/717/18, № 363/995/18, № 363/711/18, № 363/771/18, № 363/1355/18, № 363/764/18, № 363/1285/18,  № 363/2021/18, № 363/1380/18, № 363/1637/18, № 363/1657/18, № 363/976/18, № 363/1384/18, № 363/1631/18, № 363/1394/18, № 363/98/18, № 363/1253/18, № 363/1172/18, № 363/1964/18, № 363/2050/18, № 754/16140/17, № 363/398/18, № 363/909/18, № 363/855/18, № 363/854/18, № 363/853/18, № 363/856/18 та № 363/1914/18, суд з урахуванням конкретних обставин відкривав провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за власної ініціативи та відсутності клопотань про інше.

  У справах № 363/1387/18, № 363/1371/18, № 363/1368/18, № 363/1374/18, № 363/1391/18,№ 363/504/18, № 363/115/18, № 363/4568/17, № 363/4586/17, № 363/4371/17, № 363/4582/17, № 363/4464/17, № 363/4332/17,  № 363/4320/17, № 363/4328/17, № 363/4312/17, № 363/4310/17, № 363/4470/17, № 363/4476/17, № 363/4475/17, № 363/235/18, № 363/188/18,  № 363/202/18, № 363/241/18, № 363/180/18, № 363/319/18, № 363/205/18, № 363/185/18, № 363/323/18,  № 363/183/18, № 363/198/18, № 363/196/18, № 363/321/18, № 363/325/18, № 363/154/18, № 363/502/18, № 756/491/18, № 363/510/18, № 363/509/18, № 363/1352/18, № 363/1641/18, № 363/1104/18, № 363/1627/18, № 363/1457/18, № 363/1250/18, № 363/1102/18, № 363/1170/18, № 363/1793/18, № 363/1730/18 та № 363/1072/18 суд, з урахуванням конкретних обставин справи призначав розгляд у спрощеному провадженні без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

  В даній категорії справ, виявлено єдиний випадок призначення спрощеного провадження у справі № 363/1255/18 з не майновими вимогами, а саме: про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням зі зняттям з реєстрації.

  За приписами ст. 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

  Частина 2 статті 277 ЦПК України встановлює, що у випадку передбаченому ч.2 ст. 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

  Так в узагальнюючий період, суд задовольнив клопотання позивачів про розгляд справ № 363/511/18, № 363/512/18, № 363/508/18, № 363/709/18, № 363/716/18, № 363/595/18, № 363/766/18, № 363/714/18, № 363/1005/18, № 363/1001/18, № 363/806/18, № 363/506/18, № 363/507/18, № 363/505/18, № 363/849/18, № 363/576/18, № 363/1031/18, № 363/715/18, № 363/769/18, № 363/601/18, № 363/401/18 та № 363/1011/18 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відсоток розгляду таких заяв в порівнянні з загальними показниками призначення спрощеного провадження склав 14 %.

  Крім того, узагальненням встановлено випадки відмови суду у задоволені заяв про проведення розгляду справ № 363/4478/17 та № 363/4477/17 в порядку спрощеного провадження, враховуючи обставини наявності відкритого провадження, призначення судового засідання, а також обставин складності таких справ.

  Частина 1 статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема справи, що виникають з трудових відносин.

  В узагальнюючий період відсоток призначення спрощеного провадження в даній категорії справ, з урахуванням загального показника призначення спрощеного провадження склав 2 %.

  Так, суд ухвалами відкрив провадження та призначив розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомленням сторін у справах № 363/2365/17 та № 363/474/17.

  У справі № 363/270/18, з урахуванням конкретних обставин справи сторони підлягали виклику.

  Частинами 5-7 статті 279 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

  Беручи до уваги вказані приписи норм ст. 279 ЦПК України узагальненням встановлено, що процедура застосування повідомлення (виклику) сторін/не повідомлення (виклику) сторін, відмова в задоволені клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного провадження застосовувалась судом з урахуванням конкретних обставин справи.

  Додатково, при призначенні спрощеного провадження в резолютивній частині ухвал про відкриття провадження суд, зокрема пропонував/роз’яснював сторонам наступне: відповідачам подати суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в строк не пізніше п’яти днів з дня отримання копії такої ухвали; відповідачам право подачі в строк для подання відзиву, а позивачам - разом з позовом не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; право відповідача на подачу суду відзиву, який буде відповідати вимогам ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України, на позовну заяву в строк протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії такої ухвали; вимоги про направлення (вручення) відповідачами - іншим учасникам процесу та подачу до суду підтвердження відправлення (вручення) поданого відзиву та обставин відсутності відзиву у суду у встановлений строк з подальшим вирішенням справи на підставі наявних матеріалів.

  Аналізуючи викладене в узагальненні можна дійти висновку, що при призначенні продовження розгляду справ в порядку позовного провадження суд керувався зокрема п.9 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України з особливостями застосування ч. 5 ст. 279 ЦПК України та обставин відсутності обставин розгляду справ по суті.

  Випадків проведення підготовчих засідань при призначені спрощеного позовного провадження в узагальнюючий період не встановлено.

  Крім того, випадків переходу до розгляду справ за правилами загального позовного провадження не виявлено.

  Додатково узагальненням встановлено, що здебільшого призначення спрощеного провадження призначалась у справах, де прохальна частина включала вимогу про стягнення коштів.

  Виходячи з аналізу призначення справ до розгляду за правилами спрощеного провадження, новизни досвіду такого призначення, функціонування лише 4 суддів з 8, великої завантаженості суддів та значного відсотку перебування у суді малозначних справ, на разі принцип реалізації процесуальної економії (зменшення навантаження на суддів) є недостатньо помітним.

  Додатково, з метою інформаційно-аналітичного забезпечення суддів та підвищення якості судочинства обставини застосування повідомлення сторін/повідомлення сторін, явка яких є необов’язковою/ виклику сторін/без повідомлення сторін, при призначенні судом розгляду справ в порядку спрощеного провадження потребують розмежування.