Проблема обміну документами між судом та слідчим ізолятором є відкритою та потребує колективного вирішення

  Обмін документами через засоби швидкісно-технологічної передачі (електронною поштою, факсом, програмами документообігу та інш.) в наш час вже давно посів своє місце в буденності та став надважливим, зокрема в ситуаціях, які потребують малоінтервального проміжку часу на реалізацію та швидкого реагування адресата.

  Важливим механізмом належного забезпечення судового процесу є обмін документами між судами та установами, організаціями та учасниками процесів.

  На перший погляд здається, що обмін документами, зокрема між судовими установами та  іншими державними установами, організаціями вже давно має сталу практику реалізації, однак в даному аспекті Вишгородський районний суд Київської області хоче вказати на проблематику з якою зіткнувся та самостійно не може уникнути останню.

  Кримінальні провадження, заяви та клопотання під час досудового розслідування на разі займають близько 30 % від загального відсотку перебування справ та матеріалів у суді, крім того дане значення постійно зростає.

  Так, постійно збільшується відсоток надходження клопотань у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, відсоток надходження обвинувальних актів в кримінальних проваджень до суду, де підозрюваному/обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, з врахуванням встановлених строків тримання під вартою обвинувачених, статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, розумності строків в кримінальних провадженнях, графіку призначення судових засідань суддями суду, вимог статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо можливого повторного розгляду питань доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, які обвинувачуються у вчинені тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, з урахуванням постановлених ухвал суду в кримінальних провадженнях у частинах строків такого тримання та терміну необхідного для надходження кореспонденції, яка містить документи, зокрема заявки суду на доставку обвинувачених кореспондовані Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

  З врахуванням зазначених обставин Вишгородський районний суд Київської області протягом останніх чотирьох місяців неодноразово звертався до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та Міністерства юстиції України з проханнями посприяти у налагодженні обміну документами, зокрема заявками на доставку обвинувачених в судові засідання між судом та Державною установою «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

  У своїх проханнях суд звертав увагу адресатів на відсутність вимог в Законі України «Про електронні документи та електронний документообіг», Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів та Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів щодо виконання слідчими ізоляторами саме оригіналів заявок судів на доставку обвинувачених за наявності мокрої гербової печатки, та навпаки наявність можливостей в останніх отримувати скановані копії заявок, зокрема від Вишгородського районного суду Київської області засобами швидкісно - технологічної передачі, що усуне проблематику повернення таких заявок до суду без виконання, з підстав ненадходження останніх до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в термін до призначення судових засідань.

Крім того, в листах суду окреслювалась також проблематика відсутності «реального» функціонування факсу та електронної пошти в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, інформація про які міститься на офіційному сайті та сторінці установи у Facebook, з проханнями надання номеру факсу, адреси електронної пошти та контактів відповідальних осіб за отримання такого виду вхідної кореспонденції, однак всі прохання суду на разі залишаються відкритими, а відповіді установ «відпискою».

Час руйнування сталої практику обміну інформацією та направленням заявок на доставку обвинувачених в судові засідання шляхом поштового відправлення на разі вже не відповідає можливостям функціонуючого технологічного прогресу та потребує удосконалення, а проблематика про яку ми говоримо є, на нашу думку, масштабною для всіх судів перших інстанцій та потребує колективного підходу, тому суди, яким не байдужа дана тема можуть долучитись до її вирішення шляхом формування відповідних звернень до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, як прямого наглядача за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення.

Інформує прес-служба суду