flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Судом проведено узагальнення практики розгляду адміністративних правопорушень за статтею 124 КУпАП

23 лютого 2018, 10:34

 

Узагальнення практики розгляду Вишгородським районним судом Київської області справ про адміністративні правопорушення, щодо порушення правил дорожнього руху що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна за 2017 рік

  Мета даного узагальнення полягає у аналізі показників надходження та розгляду справ узагальнюючої категорії, встановлення належності формування таких протоколів та дослідження обставин застосування до правопорушників за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) стягнень. Крім того, при дослідженні справ про адміністративні правопорушення підлягають дослідженню проблемні питання, які могли виникати у суду при розгляді даного виду справ.

  З показників надходження та розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено значний показник такого надходження та розгляду в порівнянні з рештою правопорушень передбачених КУпАП, що склав в період 2017 року 31 %.

  5 % протоколів за ст. 124 КУпАП підлягали поверненню для належного оформлення.

  Найпоширеніші випадки такого повернення наступні:

  • повноваженими особами було не встановлено обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124  КУпАП, за якими стались дорожньо – транспортні пригоди, в результаті якої автомобіль (автомобілі) отримав механічні пошкодження;
  • надходження двох протоколів про адміністративне правопорушення з єдиним супровідним листом та єдиними доданими матеріалами, що суперечило положенням ст.ст. 36, 254-257 КУпАП, Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді та виключало можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення у передбачений законом спосіб;
  • обставини,за якими вбачались ознаки адміністративного правопорушення в іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди;
  • надходження до суду протоколів після спливу строку для накладення адміністративного стягнення;
  • не належне складання схем-руху автомобілів, в зв’язку з чим суд не міг об’єктивно дослідити надані докази та притягнути осіб до адміністративної відповідальності, оскільки в повній мірі не могли були з’ясовані усі обставини дорожньо-транспортної пригоди;
  • відсутність зазначення прізвищ водіїв/інших учасників в описовій частині протоколів;
  • некоректне зазначення адрес проживання водіїв/інших учасників в протоколі;
  • наявність внесення виправлень до протоколів, що є недопустимим відповідно до інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 01.12.2015 року №1496/27941.

  Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

  Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що в подальшому спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, що встановлюється ст. 124 КУпАП.

  За вказаною санкцією статті, накладення судом адміністративного стягнення у виді штрафу підлягало застосуванню до осіб, які вчинили даний вид адміністративного правопорушення у 88 % випадках.

  При визнанні осіб винним у вчиненні адміністративного правопорушення за 124 КУпАП, до останніх застосовувалось адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, з додатковим стягненням судового збору на користь держави.

  При ухваленні таких постанов суд зокрема, враховував характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого правопорушення, ступінь вини та відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення, докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, належність кваліфікації правопорушення кваліфіковані за ст. 124 КУпАП та пояснення правопорушника.

  Крім того, в судове засідання за необхідності підлягали виклику свідки, інша постраждала сторона та працівники поліції, якими було складено відповідний протокол.

  Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

  Враховуючи вказану норму закону в період 2017 року виявлено 2 випадки звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

  Однак, навіть при звільнення особи від відповідальності суд визнавав осіб винними за ст. 124 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП, обмежувався усним зауваженням.

  Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

  Стаття 283 КУпАП передбачає, що суд при винесенні постанови про адміністративне правопорушення перевіряє: чи є в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, чи накладено стягнення в межах, встановлених законодавчим актом.

  Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

  Так, узагальненням встановлено, що в 4 % випадків судом встановлювався факт відсутності події і складу адміністративного правопорушення у направлених до суду протоколах про вчинення правопорушень передбачених ст. 124 КУпАП.

  Встановлюючи вказані факти, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, суд враховував зокрема пояснення особи на яку було складено протокол, за приписами КУпАП такі пояснення розцінюватись як докази, крім того, при ухваленні таких рішень підлягали встановленню обставини, за якими  вина особи зазначеної в протоколі як правопорушник виключалась, оскільки будь-які фактичні дані, що могли б встановити наявність адміністративного правопорушення в матеріалах справ були відсутні.

  Діючим КУпАП чітко визначено строки за якими особа, яка вчинила правопорушення може бути притягнута судом до адміністративної відповідальності.

  Частина 4 статті 38 КУпАП передбачає, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

  Так, протягом 2017 року 7 % справ про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП підлягали закриттю з підстав закінчення строків накладення такого адміністративного стягнення.

  При наявності підстав для закриття проваджень з урахуванням ч. 4 ст. 38 КУпАП, суд визнав винними осіб, що вчинили адміністративне правопорушення.

  Крім того, узагальненням виявлено, що підставами для закриття проваджень слугували обставини за якими до суду вже були подані протоколи за ст. 124 КУпАП після спливу трьохмісячного строку, що підлягає вирахуванню з дня вчинення правопорушення, тривалого часу перебування справ на дооформленні в відділі поліції, та їх повернення вже після спливу відповідних строків на притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

  Враховуючи викладене в узагальненні можна дійти висновку про існування проблематики неналежності складання протоколів про вчинення особами адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, що слугувало підставами для направлення судом останніх для належного оформлення.

  Непоодинокі й випадки повернення таких протоколів після дооформлення вже з порушенням строків визначених ст. 38 КУпАП для притягнення осіб до відповідальності.

  При дослідження протоколів та  додатків до них суд, за необхідності викликав для дачі пояснень до суду не лише понятих в якості свідків а й працівників поліції, які складали відповідні протоколи, з метою всебічного з’ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди.

  Додатково при проведенні узагальнення встановлено, що в період 2017 року до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було притягнуто 536 осіб. Виклик останніх здійснювався судом шляхом направлення SMS повідомлень чи телефонограмами,з метою оперативного та швидкого розгляду справ з урахуванням ст. 38 КУпАП.

Суддя Вишгородського районного

суду Київської області                      

М.Б. Баличева  

 

Виконавець:

помічник голови суду В.В. Ніколаєнко